Приповісті 4
1 Послухайте, діти, напу́чення батькового, і прислу́хайтеся, щоб навчитися розуму,
[Audite, filii, disciplinam patris, et attendite ut sciatis prudentiam.
2 бо даю́ я вам добру науку: зако́на мого не кидайте,
Donum bonum tribuam vobis: legem meam ne derelinquatis.
3 бо сином у ба́тька свого я був, пеще́ний й єдиний у неньки своєї.
Nam et ego filius fui patris mei, tenellus et unigenitus coram matre mea.
4 І навчав він мене, і мені говорив: Нехай де́ржиться серце твоє моїх слів, стережи́ мої заповіді та й живи!
Et docebat me, atque dicebat: Suscipiat verba mea cor tuum; custodi præcepta mea, et vives.
5 Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст, —
Posside sapientiam, posside prudentiam: ne obliviscaris, neque declines a verbis oris mei.
6 не кидай її — й вона буде тебе стерегти́! кохай ти її — й вона буде тебе пильнувати!
Ne dimittas eam, et custodiet te: dilige eam, et conservabit te.
7 Початок премудрости — мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!
Principium sapientiæ: posside sapientiam, et in omni possessione tua acquire prudentiam.
8 Тримай її ви́соко — і піді́йме тебе, ушанує тебе, як її ти приго́рнеш:
Arripe illam, et exaltabit te; glorificaberis ab ea cum eam fueris amplexatus.
9 вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!
Dabit capiti tuo augmenta gratiarum, et corona inclyta proteget te.]
10 Послухай, мій сину, й бери ти слова́ мої, і помно́жаться роки твойого життя, —
[Audi, fili mi, et suscipe verba mea, ut multiplicentur tibi anni vitæ.
11 дороги премудрости вчу я тебе, стежка́ми прями́ми прова́джу тебе:
Viam sapientiæ monstrabo tibi; ducam te per semitas æquitatis:
12 коли пі́деш, то крок твій не буде тісни́й, а коли побіжиш — не спіткне́шся!
quas cum ingressus fueris, non arctabuntur gressus tui, et currens non habebis offendiculum.
13 Міцно тримайся напу́чування, не лишай, його стережи́, — воно бо життя твоє!
Tene disciplinam, ne dimittas eam; custodi illam, quia ipsa est vita tua.
14 На сте́жку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих, —
Ne delecteris in semitis impiorum, nec tibi placeat malorum via.
15 покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини, —
Fuge ab ea, nec transeas per illam; declina, et desere eam.
16 бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, віді́йметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткну́вся!
Non enim dormiunt nisi malefecerint, et rapitur somnus ab eis nisi supplantaverint.
17 Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу́ попива́ють.
Comedunt panem impietatis, et vinum iniquitatis bibunt.
18 А путь праведних — ніби те світло ясне́, що світить все більше та більш аж до по́вного дня!
Justorum autem semita quasi lux splendens procedit, et crescit usque ad perfectam diem.
19 Дорога ж безбожних — як те́мність: не знають, об що́ спотикну́ться.
Via impiorum tenebrosa; nesciunt ubi corruant.
20 Мій сину, прислу́хуйся до моїх слів, до рече́й моїх ухо своє нахили́!
Fili mi, ausculta sermones meos, et ad eloquia mea inclina aurem tuam.
21 Нехай не віді́йдуть вони від оче́й твоїх, бережи їх в сере́дині серця свого!
Ne recedant ab oculis tuis: custodi ea in medio cordis tui:
22 Бо життя вони тим, хто їх зна́йде, а для тіла усього його лікува́ння.
vita enim sunt invenientibus ea, et universæ carni sanitas.
23 Над усе, що лише стереже́ться, серце своє стережи́, бо з нього похо́дить життя.
Omni custodia serva cor tuum, quia ex ipso vita procedit.
24 Відкинь ти від себе лука́вство уст, віддали ти від себе круті́йство губ.
Remove a te os pravum, et detrahentia labia sint procul a te.
25 Нехай дивляться очі твої упере́д, а пові́ки твої нехай перед тобою просту́ють.
Oculi tui recta videant, et palpebræ tuæ præcedant gressus tuos.
26 Стежку ніг своїх ви́рівняй, і стануть міцні всі дороги твої:
Dirige semitam pedibus tuis, et omnes viæ tuæ stabilientur.
27 не вступайся ні вправо, ні вліво, — усунь свою но́гу від зла!
Ne declines ad dexteram neque ad sinistram; averte pedem tuum a malo: vias enim quæ a dextris sunt novit Dominus: perversæ vero sunt quæ a sinistris sunt. Ipse autem rectos faciet cursus tuos, itinera autem tua in pace producet.]
