Приповісті 3
1 Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережу́ть твоє серце,
[Fili mi, ne obliviscaris legis meæ, et præcepta mea cor tuum custodiat:
2 бо примно́жать для тебе вони довготу́ твоїх днів, і років життя та споко́ю!
longitudinem enim dierum, et annos vitæ, et pacem, apponent tibi.
3 Ми́лість та правда нехай не зали́шать тебе, — прив'яжи́ їх до шиї своєї, напиши їх на табли́ці серця свого, —
Misericordia et veritas te non deserant; circumda eas gutturi tuo, et describe in tabulis cordis tui:
4 і зна́йдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й люди́ни!
et invenies gratiam, et disciplinam bonam, coram Deo et hominibus.
5 Наді́йся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!
Habe fiduciam in Domino ex toto corde tuo, et ne innitaris prudentiæ tuæ.
6 Пізнавай ти Його на всіх доро́гах своїх, і Він випростує твої стежки.
In omnibus viis tuis cogita illum, et ipse diriget gressus tuos.
7 Не будь мудрий у власних оча́х, — бійся Господа та ухиляйся від злого!
Ne sis sapiens apud temetipsum; time Deum, et recede a malo:
8 Це буде ліком для тіла твого, напо́єм для ко́стей твоїх.
sanitas quippe erit umbilico tuo, et irrigatio ossium tuorum.
9 Шануй Господа із маєтку свого́, і з початку всіх пло́дів своїх, —
Honora Dominum de tua substantia, et de primitiis omnium frugum tuarum da ei:
10 і будуть комори твої перепо́внені си́тістю, а чави́ла твої будуть перелива́тись вином молоди́м!
et implebuntur horrea tua saturitate, et vino torcularia tua redundabunt.]
11 Мій сину, кара́ння Господнього не відкидай, і карта́ння Його не вважай тягаре́м, —
[Disciplinam Domini, fili mi, ne abjicias, nec deficias cum ab eo corriperis:
12 бо кого́ Господь любить, карта́є того, і кохає, немов батько сина!
quem enim diligit Dominus, corripit, et quasi pater in filio complacet sibi.
13 Блаженна люди́на, що мудрість знайшла, і люди́на, що розум оде́ржала,
Beatus homo qui invenit sapientiam, et qui affluit prudentia.
14 бо ліпше надба́ння її від надба́ння срібла́, і від щирого золота ліпший прибу́ток її,
Melior est acquisitio ejus negotiatione argenti, et auri primi et purissimi fructus ejus.
15 дорожча за пе́рли вона, і всіляке жада́ння твоє не зрівняється з нею.
Pretiosior est cunctis opibus, et omnia quæ desiderantur huic non valent comparari.
16 Довгість днів — у прави́ці її, багатство та слава — в ліви́ці її.
Longitudo dierum in dextera ejus, et in sinistra illius divitiæ et gloria.
17 Доро́ги її — то дороги приємности, всі стежки́ її — мир.
Viæ ejus viæ pulchræ, et omnes semitæ illius pacificæ.
18 Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто де́ржить її!
Lignum vitæ est his qui apprehenderint eam, et qui tenuerit eam beatus.
19 Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив.
Dominus sapientia fundavit terram; stabilivit cælos prudentia.
20 Знання́м Його порозкрива́лись безо́дні, і кроплять росою ті хмари.
Sapientia illius eruperunt abyssi, et nubes rore concrescunt.]
21 Мій сину, нехай від оче́й твоїх це не відхо́дить, стережи добрий розум і розважність,
[Fili mi, ne effluant hæc ab oculis tuis. Custodi legem atque consilium,
22 і вони будуть життям для твоєї душі, і прикра́сою шиї твоєї, —
et erit vita animæ tuæ, et gratia faucibus tuis.
23 Тоді пі́деш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикне́ться!
Tunc ambulabis fiducialiter in via tua, et pes tuus non impinget.
24 Якщо покладе́шся — не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.
Si dormieris, non timebis; quiesces, et suavis erit somnus tuus.
25 Не бу́деш боятися на́глого стра́ху, ні бурі безбожних, як при́йде, —
Ne paveas repentino terrore, et irruentes tibi potentias impiorum.
26 бо твоєю надією буде Госпо́дь, і Він пильнуватиме но́гу твою, щоб вона не зловилась у пастку!
Dominus enim erit in latere tuo, et custodiet pedem tuum, ne capiaris.]
27 Не стримуй добра́ потребу́ючому, коли в силі твоєї руки́ це вчини́ти,
[Noli prohibere benefacere eum qui potest: si vales, et ipse benefac.
28 не кажи своїм ближнім: „Іди, і зно́ву прийди, а взавтра я дам“, коли маєш з собою.
Ne dicas amico tuo: Vade, et revertere: cras dabo tibi: cum statim possis dare.
29 Не вио́рюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.
Ne moliaris amico tuo malum, cum ille in te habeat fiduciam.
30 Не сварися з люди́ною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.
Ne contendas adversus hominem frustra, cum ipse tibi nihil mali fecerit.
31 Не за́здри наси́льникові, і ні одніє́ї з доріг його не вибирай,
Ne æmuleris hominem injustum, nec imiteris vias ejus:
32 бо бри́дить Господь крутія́ми, а з праведними в Нього дружба.
quia abominatio Domini est omnis illusor, et cum simplicibus sermocinatio ejus.
33 Прокля́ття Господнє на домі безбожного, а ме́шкання праведних Він благосло́вить, —
Egestas a Domino in domo impii; habitacula autem justorum benedicentur.
34 з насмішників Він насміхається, а покі́рливим милість дає.
Ipse deludet illusores, et mansuetis dabit gratiam.
35 Мудрі славу вспадко́вують, а нерозумні носи́тимуть со́ром.
Gloriam sapientes possidebunt; stultorum exaltatio ignominia.]
