Від Луки 5
1 І сталось, як ти́снувся на́товп до Нього, щоб почути Слово Боже, Він стояв біля озера Генісаре́тського.
Now it happened, while the people were crowding around Jesus and listening to the word of God, that he was standing by the lake of Gennesaret.
2 І Він побачив два чо́вни, що стояли край о́зера. А риба́лки, відійшовши від них, полоска́ли не́вода.
He saw two boats pulled up by the edge of the lake. The fishermen had gotten out of them and were washing their nets.
3 І Він увійшов до одно́го з човні́в, що був Си́монів, і просив, щоб він тро́хи відплив від землі. І Він сів, та й навчав наро́д із чо́вна.
Jesus got into one of the boats, which was Simon's, and asked him to put it out in the water a short distance from the land. Then he sat down and taught the people out of the boat.
4 А коли перестав Він навчати, промовив до Си́мона: „Попливи на глибі́нь, — і закиньте на по́лов свій не́від“.
When he had finished speaking, he said to Simon, “Take the boat out into the deeper water and let down your nets for a catch.”
5 А Си́мон сказав Йому в відповідь: „Наставнику, — цілу ніч ми працюва́ли, і не вловили нічо́го, — та за словом Твоїм укину не́вода“.
Simon answered and said, “Master, we worked all night, and caught nothing, but at your word, I will let down the nets.”
6 А зробивши оце, вони бе́зліч риби набрали — і їхній не́від почав прорива́тись...
When they had done this, they gathered a very large number of fish, and their nets were breaking.
7 І кива́ли вони до товаришів, що були в другім чо́вні, щоб прийшли помогти їм. Ті прийшли, та й напо́внили оби́два човни́, — аж стали вони потопа́ти.
So they motioned to their partners in the other boat that they should come and help them. They came and filled both the boats, so that they began to sink.
8 А як Си́мон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: „Господи, — вийди від мене, бо я грішна люди́на!“
But Simon Peter, when he saw it, fell down at Jesus' knees, saying, “Depart from me, for I am a sinful man, Lord.”
9 Бо від по́лову риби, що зловили вони, обгорнув жах його та й усіх, хто з ним був,
For he was amazed, and all who were with him, at the catch of fish which they had taken.
10 також Якова й Івана, синів Зеведе́євих, що були спільника́ми Си́мона. І сказав Ісус Си́монові: „Не лякайсь, — від цього ча́су ти будеш ловити людей!“
This included James and John, sons of Zebedee, who were partners with Simon. Jesus said to Simon, “Do not be afraid, because from now on you will catch men.”
11 І вони повитяга́ли на землю човни́, покинули все, — та й пішли вслід за Ним.
When they had brought their boats to land, they left everything and followed him.
12 А як Він перебува́в в одно́му з міст, ось один чоловік, увесь укритий проказою, Ісуса побачивши, упав ницьма, та й благав Його, кажучи: „Господи, коли хочеш, — Ти можеш очи́стити мене!“
It came about that while he was in one of the cities, a man full of leprosy was there. When he saw Jesus, he fell on his face and begged him, saying, “Lord, if you are willing, you can make me clean.”
13 А Він руку простяг, доторкнувся до нього й сказав: „Хо́чу, — будь чистий!“І зараз із нього проказа зійшла.
Then Jesus reached out his hand and touched him, saying, “I am willing. Be clean.” Immediately the leprosy left him.
14 І звелів Він йому не казати ніко́му про це. „Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очи́щення, як Мойсей наказав, на сві́дчення їм“.
He instructed him to tell no one, but told him, “Go on your way, and show yourself to the priest and offer a sacrifice for your cleansing, according to what Moses commanded, for a testimony to them.”
15 А чутка про Нього ще більше пішла, і багато наро́ду прихо́дило слухати та вздоровлятись від Нього з неду́гів своїх.
But the report about him spread even farther, and large crowds of people came together to hear him teach and to be healed of their sicknesses.
16 Він же відходив на місце самотнє й молився.
But he often withdrew into the deserted places and prayed.
17 І сталось одного із днів, коли Він навчав, і сиділи фарисеї й законовчи́телі, що посхо́дилися зо всіх сіл Галілеї й Юдеї та з Єрусалиму, а сила Господня готова була вздоровляти їх,
It came about on one of those days that he was teaching, and there were Pharisees and teachers of the law sitting there who had come from many different villages in the regions of Galilee and Judea, and also from the town of Jerusalem. The power of the Lord was with him to heal.
18 і ось люди на ложі прине́сли чоловіка, що розсла́блений був, і намагалися вне́сти його, і перед Ним покла́сти.
Now some men came, carrying on a mat a man that was paralyzed, and they looked for a way to bring him inside in order to lay him down in front of Jesus.
19 Не знайшовши ж кудою проне́сти його з-за наро́ду, злізли на дім, і крізь стелю спустили із ложем його на сере́дину перед Ісуса.
They could not find a way to bring him in because of the crowd, so they went up to the housetop and let the man down through the tiles, on his mat, into the midst of the people, right in front of Jesus.
20 І, побачивши їхню віру, сказав Він йому: „Чоловіче, прощаються тобі гріхі твої!“
Seeing their faith, Jesus said, “Man, your sins are forgiven you.”
21 А книжники та фарисеї почали міркувати й казати: „Хто ж Оцей, що богознева́гу говорить? Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?“
The scribes and the Pharisees began to question this, saying, “Who is this who speaks blasphemies? Who can forgive sins but God alone?”
22 Відчувши ж Ісус думки́ їхні, промовив у відповідь їм: „Що́ міркуєте ви в серцях ваших?
But Jesus, perceiving what they were thinking, answered and said to them, “Why are you questioning this in your hearts?
23 Що́ легше: сказати: „Прощаються тобі гріхи твої“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?
Which is easier to say, 'Your sins are forgiven you' or to say 'Get up and walk?'
24 Але́ щоб ви знали, що Син Лю́дський має вла́ду на землі прощати гріхи́“, — тож каже Він розсла́бленому: „Кажу́ Я тобі: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“
But that you may know that the Son of Man has authority on earth to forgive sins,”—he said to the paralysed man—”I tell you, get up, pick up your mat and go to your house.”
25 І той зараз устав перед ними, узявши те, на чому лежав, і пішов у свій дім, прославляючи Бога.
Immediately he got up in front of them and picked up the mat on which he was lying. Then he went away to his house, glorifying God.
26 І всіх жах обгорнув, — і сла́вили Бога вони. І перепо́внились стра́хом, говорячи: „Дивні речі сьогодні ми бачили!“
Everyone was amazed and they glorified God. They were filled with fear, saying, “We have seen extraordinary things today.”
27 Після цього ж Він вийшов, і побачив ми́тника, на йме́ння Леві́я, що сидів на ми́тниці, та й промовив йому: „Іди за Мною!“
After these things happened, Jesus went out from there and saw a tax collector named Levi sitting at the tax collector's tent. He said to him, “Follow me.”
28 І, покинувши все, той устав, і пішов услід за Ним.
So Levi got up and followed him, leaving everything behind.
29 І справив Леві́й у своїм домі велику гости́ну для Нього. І був на́товп великий ми́тників й інших, що сиділи з Ним при столі.
Then Levi gave a big banquet in his house for Jesus. There were many tax collectors there and other people who were reclining at the table and eating with them.
30 Фарисеї ж та книжники їхні нарікали на Нього, та учням Його говорили: „Чому́ з ми́тниками та із грішниками ви їсте́ та п'єте́?“
But the Pharisees and their scribes were complaining to his disciples, saying, “Why do you eat and drink with tax collectors and other sinful people?”
31 А Ісус відповів і промовив до них: „Лікаря не потребують здорові, а слабі.
Jesus answered them, “People who are well do not need a physician; only those who are sick.
32 Не прийшов Я, щоб праведних кликати до покая́ння, а грішних“.
I did not come to call righteous people to repentance, but to call sinners to repentance.”
33 Вони ж відказали до Нього: „ Чому́ учні Іванові часто по́стять та моляться, також і фарисейські, а Твої споживають та п'ють?“
They said to him, “The disciples of John often fast and pray, and the disciples of the Pharisees do the same. But your disciples eat and drink.”
34 Ісус же промовив до них: „Чи ж ви можете змусити, щоб по́стили гості весільні, поки з ними ще є молоди́й?
Jesus said to them, “Can anyone make the wedding attendants of the bridegroom fast while the bridegroom is still with them?
35 Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити будуть тих днів“.
But the days will come when the bridegroom will be taken away from them, then in those days they will fast.”
36 Розповів же і при́казку їм: „Ніхто ла́тки з одежі ново́ї в одежу стару не вставляє, а то подере́ й нову́, а латка з ново́ї старій не надасться.
Then Jesus also spoke a parable to them. “No one tears a piece of cloth from a new garment and uses it to mend an old garment. If he did that, he would tear the new garment, and the piece of cloth from the new garment would not fit with the cloth of the old garment.
37 І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки́, а то попрорива́є вино молоде бурдюки́, — і вино розіллє́ться, і бурдюки́ пропадуть.
No one puts new wine into old wineskins. If he does that, the new wine would burst the skins, and the wine would be spilled, and the wineskins would be destroyed.
38 Але треба вливати вино молоде до нови́х бурдюкі́в.
But new wine must be put into fresh wineskins.
39 І ніхто, старе пивши, молодого не схоче, бо каже: „Старе ліпше!“
No one after drinking old wine wants the new, for he says, 'The old is better.'”
