Від Луки 10
1 Після того призна́чив Господь і інших Сімдеся́т, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.
To pacoengah Angraeng mah kalah kami quisarihtonawk doeh tok paek, a caeh han ih avang hoi ahmuen kruekah, nihcae to kami hnetto ah patoeh.
2 І промовив до них: „Хоч жни́во велике, та робі́тників мало; тож благайте Господаря жни́ва, щоб робі́тників вислав на жни́во Своє.
Anih mah nihcae khaeah, Cang aah han pop parai, toe toksah kaminawk loe tamsi o: lawk tawnkung mah a lawk ah cang aat kaminawk patoeh thai hanah lawkthui oh.
3 Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки́.
Khenah, Na caeh o han ih loklam ah, tasuinawk salak ih tuu baktiah ni kang patoeh o.
4 Не носіть ні кали́тки, ні торби, ні санда́ль, і не вітайте в дорозі ніко́го.
Phiosa tabu, pasah hoi khokpanai doeh sin o hmah: loklam ah mi kawbaktih doeh lok tapring o hmah.
5 Як до дому ж якого ви вві́йдете, то найперше кажіть: „Мир дому цьому́!“
Mi kawbaktih im ah doeh na kun o naah, hmaloe koekah hae imthung ah monghaih om nasoe, tiah thui oh.
6 І коли син миру там буде, то спочи́не на ньому ваш мир, коли ж ні — до вас ве́рнеться.
To imthung ah monghaih koeh kami om nahaeloe, anih nuiah nangcae monghaih to om tih; om ai nahaeloe monghaih to nangmacae khaeah amlaem let tih.
7 Зоставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, — бо вартий робі́тник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.
Natoem o ih im ah om o poe ah, ang paek o ih caaknaek to caa oh loe, nae oh: toksahkung loe toksakhaih atho hnuk han krak. Im maeto hoi maeto bangah angpuen o hmah.
8 А як при́йдете в місто яке, і вас при́ймуть, — споживайте, що вам подадуть.
Kawbaktih avang ah doeh na kun o naah, nihcae mah na toem o sak nahaeloe, nangcae hmaa ah patoem ih hmuennawk to caa oh.
9 Уздоро́влюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: „Набли́зилося Царство Боже до вас!“
To ah nganna kaminawk ngantui o sak ah loe, nihcae khaeah, Sithaw mah siangpahrang ah uk ih prae loe nangcae khaeah phak tom boeh, tiah thui oh.
10 А як при́йдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:
Toe vangpui maeto thungah na kun o naah, nangcae toem o sak ai nahaeloe, to vangpui ih lampuinawk thungah caeh oh loe,
11 „Ми обтру́шуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що набли́зилося Ца́рство Боже!“
nangcae koeh ai ih amtuengsak hanah, kaicae khokpadae ah kakap, na vangpui thung ih maiphu hae kang takhoek o thuih boeh: toe hae hae kahoihah panoek oh, Sithaw ukhaih prae loe nangcae khaeah phak tom boeh, tiah thui pae oh.
12 Кажу вам: того дня легше буде содо́млянам, аніж місту тому́!“
Kang thuih o, to ni phak naah to vangpui loe, Sodom vangpui pongah kanung kue lokcaekhaih to tong tih.
13 „Горе тобі, Хоразі́не, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбули́ся ті чу́да, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяни́ці та в попелі!
Korazin, khosak na bing! Bethsaida, khosak na bing! Nanghnik khaeah thacakhaih hoiah sak ih tok baktih toengah Tura hoi Sidon vangpui ah sak nahaeloe, canghnii ah ni buri kahni to angkhuk o ueloe, maiphu pong anghnut hoiah dawnpakhuem o tih boeh.
14 Але на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам.
Lokcaekhaih niah nanghnik loe, Tura hoi Sidon vangpui pongah kanung kue lokcaekhaih to na tong hoi tih.
Nang, Kapernuam, van khoek to nam koeh langlacadoeh, hell thungah ni na khrah tathuk tih. (Hadēs g86)
16 Хто слухає вас — Мене слухає, хто ж погорджує вами — погорджує Мною, хто ж погорджує Мною — погорджує Тим, Хто послав Мене“.
Nangcae ih lok tahngai kami loe, kai ih lok tahngai kami ah ni oh o; nangcae patoek kami loe kai patoek kami ah ni oh o; kai patoek kami loe kai patoehkung patoek kami ah oh o, tiah a naa.
17 А ті Сімдеся́т повернулися з радістю, кажучи: „Господи, — навіть де́мони ко́ряться нам у Ім'я́ Твоє!“
Quisarihto kaminawk loe anghoehaih hoiah amlaem o moe, Angraeng, taqawknawk mataeng doeh nang ih ahmin hoiah ka pazawk o, tiah a naa o.
18 Він же промовив до них: „Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.
Anih mah nihcae khaeah, Tangphrapuek baktiah van bang hoiah krah tathuk Setan to ka hnuk.
19 Ось Я вла́ду вам дав наступати на змій та скорпіо́нів, і на всю силу ворожу, — і ніщо вам не зашко́дить.
Khenah, Pahui, sataai atit thaihaih hoi thacak misa pazawk thaihaih to kang paek o boeh: tih hmuen mah doeh nganbawh kana na paek o mak ai.
20 Та не тіштеся тим, що вам ко́ряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!“
Kahoih ai muithlanawk na pazawk o pongah, anghoe o hmah, van prae ah nangcae ih ahmin tarik boeh pongah anghoe oh, tiah a naa.
21 Того ча́су Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: „Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!
To nathuem ah Jesu loe Muithla ah anghoe moe, Aw Pa, long hoi van Angraeng, palungha kami hoi panoekhaih tawn kaminawk khae hoiah hae hmuennawk hae na hawk moe, nawktanawk khaeah nam tuengsak boeh: Ue, Pa, hae loe na mikhnuk ah kahoih hmuen ah oh.
22 Передав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, — тільки Отець, і хто Отець — тільки Син, та кому Син захоче відкрити“.
Kam Pa mah hmuennawk boih ang paek boeh: Ampa ai ah loe, mi kawbaktih mah doeh Capa loe mi maw, tito panoek ai; Capa mah ai ah loe, Ampa loe mi maw, tito mi mah doeh panoek ai, Capa mah Anih amtuengsak han koeh ih kami khue mah ai ah loe, mi mah doeh Ampa to panoek ai, tiah a naa.
23 І, звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: „Блаженні ті очі, що бачать, що́ бачите ви!
Anih a hnukbang kaminawk khaeah angqoi moe, Na hnuk o ih hmuennawk kahnu mik loe tahamhoih:
24 Кажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви — та й не бачили, і почути, що́ чуєте ви — і не чули!“
kang thuih o, pop parai tahmaa hoi siangpahrangnawk mah na hnuk o ih hmuennawk to hnuk hanah koeh o, toe hnu o thai ai; na thaih o ih hmuennawk thaih hanah a koeh o, toe thaih o thai ai, tiah a naa.
25 І підвівсь ось зако́нник один, і сказав, Його випробо́вуючи: „Учителю, що́ робити мені, щоб вічне життя осягну́ти?“ (aiōnios g166)
Khenah, daan kop kami maeto loe anih to tanoek hanah angdoet moe, Patukkung, dungzan hinghaih ka hnuk hanah timaw ka sak han? tiah a naa. (aiōnios g166)
26 Він же йому відказав: „Що́ в Зако́ні написано, як ти читаєш?“
Anih mah to kami khaeah, Kaalok thungah timaw tarik? Kawbangah maw na thaih? tiah a naa.
27 А той відповів і сказав: „Люби Господа Бога свого́ всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом“, і свого ближнього, як само́го себе“.
To kami mah, Na Angraeng Sithaw to palungthin boih, na hinghaih pakhra boih, na thacakhaih boih, na poekhaih boih hoiah palung ah; to pacoengah na imtaeng kami to nangmah ih takpum baktih toengah palung ah, tiah thuih, tiah pathim pae.
28 Він же йому́ відказав: „Правильно ти відповів. Роби це, — і будеш жити“.
Jesu mah to kami khaeah, Nang pathim ih lok loe amsoem: to tiah sah ah, na hing tih, tiah a naa.
29 А той бажав сам себе ви́правдати, та й сказав до Ісуса: „А хто то мій ближній?“
Toe to kami loe angmah hoi angmah to katoeng kami ah oh han koeh pongah, Jesu khaeah, Ka imtaeng kami loe mi maw? tiah a naa.
30 А Ісус відповів і промовив: „Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихо́ну, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали́ йому рани, та й утекли́, покинувши ле́две живого його́.
Jesu mah, Kami maeto loe Jerusalem hoiah Jeriko ah caeh tathuk, to naah kamqunawk hoiah angqum, nihcae mah to kami ih khukbuen to khring pae o moe, anih to kadueh duih khoek to boh o pacoengah, caeh o taak.
31 Прохо́див випа́дком тією дорогою священик один, побачив його, — і проминув.
To naah qaima maeto loe poek ai pui hoiah to loklam ah caeh tathuk: anih mah to kami to hnuk naah, kalah bangah ayae taak.
32 Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, — і теж проминув.
To baktih toengah, Levi kami maeto doeh to loklam ah caeh toeng, anih mah to kami to hnuk naah, kalah bangah a caeh taak ving.
33 Прохо́див же там якийсь самаряни́н, та й натра́пив на нього, і, побачивши, змилосе́рдився.
Toe Samaria kami maeto loe, to kami ohhaih ahmuen ah caeh: to kami to a hnuk naah, anih nuiah tahmenhaih to tawnh,
34 І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худо́бину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопота́вся про нього.
anih khaeah caeh moe, situi hoi misurtui to a nok pae, anih ih ahmaanawk to komh pae pacoengah, anih to angmah ih laa hrang nuiah angthuengsak, to kami to angvin toemhaih im ah caeh haih moe, anih to a khetzawn.
35 А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх госпо́дареві й проказав: „Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, — заплачу́ тобі, як верну́ся“.
Khawnbang ah to im hoi tacawt naah loe, anih mah phoisa hnetto lak moe, angvin im toepkung hanah a paek, anih khaeah, Hae kami hae kahoihah khen ah, kang zoh let naah, na pasaeng ih phoisa to kang paek boih let han hmang, tiah a naa.
36 Котри́й же з цих трьох — на думку твою — був ближній тому, хто попався розбійникам?“
To tih nahaeloe poek oh, to kami thumto thungah, kawbaktih kami maw kamqunawk mah boh pak palak pongah, angsong sut kami ih imtaeng kami ah om tih, tiah a naa.
37 А він відказав: „Той, хто вчинив йому ми́лість“. Ісус же сказав йому: „Іди, — і роби так і ти!“
Daan kop kami mah, Boh pakpalak ih kami nuiah tahmenhaih tawn kami, tiah a naa. Jesu mah anih khaeah, Caeh ah loe, to tiah sah ah, tiah a naa.
38 І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одно́го села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я́, прийняла Його в дім свій.
Nihcae caeh o li naah, avang maeto thungah akun o: Martha, tiah ahmin kaom nongpata maeto mah anih to angmah im ah toemsak.
39 Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала сло́ва Його.
Nongpata loe Meri, tiah kawk ih amnawk nongpata maeto tawnh, anih loe Jesu ih lok tahngai hanah, Jesu khokkung ah anghnut.
40 А Марта великою по́слугою клопота́лась, а спинившись, сказала: „Господи, чи байду́же Тобі, що на мене саму́ полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла“.
Toe Martha loe caaknaek to thongh pongah tok kong ai, anih khaeah Martha angzoh moe, Angraeng, kam nawk mah kaimah buengah tok ang saksak, anih to na khet sut han maw? Kai ang bomh hanah na thui pae ah, tiah a naa.
41 Госпо́дь же промовив у відповідь їй: „Марто, Марто, — турбуєшся й жу́ришся ти про багато чого́,
Jesu mah nongpata khaeah, Martha, Martha, paroeai hmuenmae nuiah mawnhaih na tawnh:
42 а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу ча́стку, яка не відбереться від неї“.
angaihaih hmuen maeto oh vop: Meri mah loe kahoih hmuen to qoih boeh, to hmuen loe anih khae hoiah la ving thai mak ai, tiah a naa.
