Від Луки 9
1 І скликав Він Дванадцятьо́х, і дав їм силу та вла́ду над усіма де́монами, і вздоровля́ти неду́ги.
Anih loe a hnukbang hatlai hnettonawk nawnto kawk moe, taqawk haek thaihaih hoi nganna kaminawk ngantuisak thaihaih to paek.
2 І послав їх проповідувати Царство Боже та вздоровляти недужих.
Sithaw mah siangpahrang ah uk ih prae tamthanglok kahoih to taphong moe, nganna kaminawk ngantuisak hanah nihcae to patoeh.
3 І промовив до них: „Не беріть нічо́го в дорогу: ані па́лиці, ані торби, ні хліба, ні срі́бла, ані майте по двоє убра́нь.
Nihcae khaeah, Kholong na caeh o naah tidoeh sin o hmah, cunghet, pasah, takaw, tangka hoi kalen laihaw hnetto sin o hmah.
4 І в який дім уві́йдете, — зоставайтеся там, і звідти відходьте.
To avang hoi tacawt ai karoek to, na kun o ih im ah om o poe ah.
5 А як хто вас не при́йме, то, вихо́дячи з міста того, обтрусіть від ніг ваших по́рох на сві́дчення су́проти них“.
Nangcae toemsak ai kami loe, to avang thung hoiah na tacawt o naah, nihcae acoe paekhaih panoeksak hanah, na khok pong ih maiphu to takhoek oh, tiah a naa.
6 І вийшли вони, та й ходили по селах, звіщаючи Добру Нови́ну та всюди вздоровля́ючи.
Nihcae loe amsak o moe, avang maeto pacoeng maeto ah caeh o, tamthanglok hoih to taphong o moe, ahmuen kruekah ngantui o sak.
7 А І́род тетра́рх прочув усе, що сталось було, і вагався, бо дехто казали, що Іван це із мертвих устав,
Anih mah sak ih hmuennawk boih prae ahap ukkung Herod mah thaih: thoemto kaminawk mah Johan angthawk let boeh, tiah thuih o pongah, anih loe poek anghmang sut.
8 а інші, що Ілля́ то з'явився, а знов інші, що ожив це один із стародавніх пророків.
Thoemto kaminawk mah loe Elijah angphong boeh, tiah thuih o; kalah kaminawk mah loe canghnii ih tahmaanawk thung ih tahmaa maeto angthawk let boeh, tiah thuih o.
9 Тоді Ірод сказав: „Іванові стяв я голову; хто ж Оцей, що я чую про Нього речі такі?“І він намагався побачити Його.
Herod mah Johan ih lu to ka takroek pat boeh: toe vaihi ka thaih ih tamthang loe mi bae maw? tiah thuih. To pongah to kami to hnuk hanah a koeh.
10 А коли повернулись апо́столи, вони розповіли Йому, що́ зробили. І Він їх узяв, та й пішов самото́ю на місце безлюдне, біля міста, що зветься Віфсаі́да.
Patoeh ih kaminawk amlaem o let naah loe, a sak o ih hmuennawk boih anih khaeah thuih pae o. Anih mah nihcae to kawk moe, Bethsaida, tiah kawk ih avang hoi kanghnai kamding rue praezaek ah a caeh haih duem.
11 А як люди дові́далися, то пішли вслід за Ним. І Він їх прийняв, і розповідав їм про Боже Царство, та тих уздоровля́в, хто потребува́в уздоро́влення.
Toe kaminawk mah panoek o naah, anih hnuk ah patom o: anih mah to kaminawk to kawnh moe, Sithaw mah siangpahrang ah uk ih prae tamthanglok to a thuih pae, ngantui han angaih kaminawk doeh ngantuisak.
12 А день став схилятися. І Двана́дцятеро підійшли та й сказали Йому: „Відпусти вже людей, — нехай вони йдуть у довко́лишні села й оселі спочити й здобути поживи, бо ми тут у місці безлю́дному!“
Niduem naah loe hatlai hnettonawk anih khaeah angzoh o moe, anih khaeah, Kaminawk hae caehsak lai ah, vangpui hoi a taeng kaom ahmuennawk ah a caeh o moe, caaknaek hoi ohhaih ahmuennawk pakrong o han oh boeh: aicae loe praezaek ah ni a oh o, tiah a naa o.
13 А Він їм сказав: „Дайте їсти їм ви“. Вони ж відказали: „Немає в нас більше, як п'я́теро хліба й дві риби. Хіба пі́демо та купимо поживи для всього наро́ду цього́“.
Anih mah nihcae khaeah, Kaminawk han caaknaek paek o khae, tiah a naa. A hnukbang kaminawk mah, tidoeh ka tawn o ai boeh, ka caeh o moe, hae kaminawk boih hanah caaknaek qan han oh, takaw kae pangato hoi tanga hnetto khue ni ka tawnh o, tiah a naa o.
14 Бо було чоловіків десь тисяч із п'ять. І сказав Він до у́чнів Своїх: „Розсадіть їх рядами — по п'ятидесяти́“.
Nihcae loe kami sang pangato phak duih. Anih mah a hnukbang kaminawk khaeah, abu maeto naah kami quipangato anghnutsak hanah a thuih pae.
15 І зробили отак, і всіх їх розсади́ли.
A thuih ih lok baktih toengah a sak o, kaminawk to anghnut o sak boih.
16 I Він узяв п'ять хлібі́в та дві риби, споглянув на небо, поблагословив їх, і поламав, і дав учням, щоб клали наро́дові.
Anih mah takaw kae pangato hoi tanga hnetto lak moe, van bangah doeng tahang, tahamhoihhaih paek pacoengah, a aeh, pop parai kaminawk hmaa ah patoem pae hanah hnukbang kaminawk khaeah a paek.
17 І всі їли й наси́тились! А з кусків позосталих зібрали дванадцять коші́в.
Nihcae loe caak o moe, zok amhah o boih: caaknoi to phrom o naah benthang hatlai hnetto koi.
18 І сталось, як насамоті Він молився, з Ним учні були́. І спитав Він їх, кажучи: „За кого Мене люди вважають?“
Nito naah anih loe angmah bueng lawkthuih, a hnukbang kaminawk loe anih hoi nawnto oh o: anih mah nihcae khaeah, Kaminawk mah kai hae kawbangmaw thuih o? tiah a dueng.
19 Вони ж відповіли́ та сказали: „За Івана Христителя, а ті за Іллю́, а інші, — що воскрес один із давніх пророків“.
Nihcae mah, thoemto kaminawk mah nang loe tuinuem paekkung Johan, tiah thuih o; thoemto kaminawk mah loe Elijah, tiah thuih o moe, kalah kaminawk bae mah loe canghnii ih tahmaanawk thungah kaom tahmaa maeto angthawk let boeh, tiah thuih o, tiah a naa o.
20 А Він запитав їх: „А ви за кого Мене маєте?“Петро ж відповів та сказав: „За Христа Божого!“
Nangcae mah loe kai hae kawbangah maw na poek o? tiah a dueng. Piter mah, Nang loe Sithaw ih Kri, tiah a naa.
21 Він же їм заказав, і звелів не казати ніко́му про це.
Anih mah nihcae khaeah, To kawng to mi khaeah doeh thui o hmah, tiah a naa.
22 І сказав Він: „Синові Лю́дському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і буде Він убитий, — але третього дня Він воскресне!“
Kami Capa loe paroeai patangkhang tih, kacoehtanawk, kalen koek qaima hoi ca tarik kaminawk mah pahnawt o tih, hum o ueloe, ni thumto naah angthawk let tih.
23 А до всіх Він промовив: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зрече́ться само́го себе, і хай ві́зьме щоденно свого́ хреста, та й за Мною йде.
Anih mah nihcae khae boih ah, Mi kawbaktih doeh ka hnukah bang koeh kami loe, angmah hoi angmah to amhnawt nasoe, nithokkruek angmah ih thinglam to apu nasoe loe, ka hnukah bang nasoe.
24 Бо хто хоче душу свою́ зберегти, той погубить її, а хто ради Мене згубить душу свою́, той її збереже́.
Mi kawbaktih doeh a hinghaih pahlong koeh kami loe, a hinghaih to pathlong tih, toe mi kawbaktih doeh kai pongah a hinghaih pathlong kami loe, a hinghaih to pahlong tih.
25 Яка ж ко́ристь люди́ні, що здобу́де ввесь світ, але́ занапа́стить чи згубить себе?
Kami maeto mah long pum tawn langlacadoeh, a hinghaih pathlong ving maw, to tih ai boeh loe va ving nahaeloe, atho timaw om tih?
26 Бо хто буде Мене та Моєї науки соро́митися, того посоро́миться також Син Лю́дський, як при́йде у славі Своїй, і Отчій, і святих анголі́в.
Mi kawbaktih doeh kai hoi ka loknawk azat haih kami loe, Kami Capa mah a lensawkhaih, ampa lensawkhaih hoiah van kaminawk hoi nawnto angzoh naah anih to azat haih toeng tih.
27 Правдиво ж кажу́ вам, що деякі з тут-о прия́вних не скуштують смерти, аж поки не побачать Царства Божого“.
Toe loktang kang thuih o, haeah angdoe thoemto kaminawk thungah, Sithaw mah siangpahrang ah ukhaih prae hnu ai karoek to duekhaih pataeng han ai kami to oh, tiah a naa.
28 І сталось після оцих слів днів за вісім, узяв Він Петра, і Івана, і Якова, та й пішов помолитись на го́ру.
Hae loknawk thuih pacoeng ni tazetto naah loe, anih mah, Piter, Johan hoi Jakob to kawk moe, lawkthuih hanah mae nuiah caeh haih.
29 І коли Він молився, то вигляд лиця Його переобрази́вся, а одежа Його стала біла й блиску́ча.
Anih lawkthuih naah, anih ih krang to amkhraih pae, anih ih kahni loe kanglung ni aengh baktiah ampha.
30 І ось два му́жі з Ним розмовляли, — були то Мойсей та Ілля́,
Khenah, kami hnetto, Mosi hoi Elijah loe anih hoiah lok apaeh hoi:
31 що з'явилися в славі, і говорили про кінець Його, який в Єрусалимі Він мав докінчи́ти.
nihnik loe lensawkhaih hoiah amtueng hoi moe, anih duekhaih rang hoiah Jerusalem ah akoep han ih hmuen kawng to a thuih o.
32 А Петро та прия́вні з ним були змо́рені сном, але, пробуди́вшись, бачили славу Його й обох му́жів, що стояли при Ньому.
Toe Piter hoi a taengah kaom kaminawk loe iih mah muek caeng: angthawk o naah loe, anih lensawkhaih, anih hoi nawnto angdoe kami hnik to nihcae mah hnuk o.
33 І сталось, як із Ним розлучались вони, то промовив Петро до Ісуса: „Учителю, добре нам бути отут! Поставмо ж отут три шатра: для Тебе одне, і Мойсею одне, і одне для Іллі!“Він не знав, що говорить...
Nihnik mah Anih caeh hoi taak pacoengah, Piter mah Jesu khaeah, Angraeng, aicae loe hae ahmuen ah oh han hoih: a thuih ih lokhlong to panoek ai ah, buk thumto sah si; nang hanah maeto, Mosi hanah maeto, Elijah hanah maeto, tiah a naa.
34 А як він говорив це, насу́нула хмара та їх заслони́ла. І вони полякались, як стали ті вхо́дити в хмару.
Piter mah lokthuih li naah, tamai mah nihcae to khuk khoep: nihnik tamai thungah akun hoi boeh, tiah nihcae mah hnuk o naah, a zit o.
35 І почувся ось голос із хмари, який промовляв: „Це Син Мій Улю́блений, — Його слухайтеся!“
Tamai thung hoiah, Hae loe ka palung duek ih ka Capa ni: a lok to tahngai pae oh, tiah lok to angzoh.
36 А коли оцей голос лунав, Ісус Сам позостався. А вони промовча́ли, і ніко́му нічо́го тих днів не казали, що́ бачили.
Lok dip pacoengah loe, angmah bueng kaom Jesu to a hnuk o. To ah kaom hmuen to nihcae mah palung thungah pakuem o, a hnuk o ih hmuennawk to mi khaeah doeh thui o ai.
37 А наступного дня, як спустились з гори, перестрів Його на́товп великий.
Khawnbang to phak moe, nihcae mae nui hoi anghum o tathuk naah loe, paroeai kaminawk mah anih to hnuk o.
38 І закричав ось один чоловік із наро́ду й сказав: Учителю, благаю Тебе, — зглянься над сином моїм, бо одина́к він у мене!
Khenah, kami maeto mah kaminawk salak hoiah, Patukkung, maeto khue ka tawnh ih ka capa to na khen pae rae ah, tiah tahmenhaih hnik.
39 А ото дух хапає його, і він нагло кричить, і трясе ним, аж той пі́ну пускає. І, вимучивши він його, насилу відхо́дить.
Khenah, anih loe taqawk sae mah naeh moe, poek ai pui hoiah a hangh; pakha thung hoiah tamtui tacawt, anih han nganbawh kana a paek, anih takoh thung hoiah tacawt han rai parai.
40 І у́чнів Твоїх я благав його вигнати, та вони не змогли“.
Na hnukbang kaminawk khaeah, Taqawk haek pae han tahmenhaih ka hnik boeh, toe nihcae mah haek o thai ai, tiah a naa.
41 А Ісус відповів і промовив: „О, роде невірний й розбе́щений, — доки бу́ду Я з вами, і терпітиму вас? Приведи́ свого сина сюди!“
Jesu mah, Aw tanghaih tawn ai, poek caak ai kaminawk, nasetto maw palungsawkhaih hoiah kang oh o thuih han vop? Na capa to haeah na hoi ah, tiah a naa.
42 А як той іще йшов, де́мон кинув його та затряс. Та Ісус заказав тому духу нечистому, — і вздоро́вив дитину, і віддав її батькові її.
Anih khaeah nawkta caeh o haih naah mataeng doeh, taqawk mah anih to long ah amtimsak moe, asawt sak. Jesu mah taqawk sae to zoeh moe, nawkta to ngantuisak pacoengah, ampa khaeah paek let.
43 І всі дивувалися ве́личі Божій!
Sithaw thacakhaih nuiah nihcae dawnrai o boih. Jesu mah sak ih hmuen pongah kaminawk boih dawnrai o, to naah anih mah a hnukbang kaminawk khaeah,
44 „Вкладіть до вух своїх ці ось слова: Людський Син буде виданий людям до рук“.
kang thuih o ih loknawk hae tahngai oh: kami Capa loe minawk ban ah paek o tih boeh, tiah a naa.
45 Проте́ не зрозуміли вони цього слова, було бо закрите від них, щоб його не збагнули, та боялись Його запита́ти про це слово.
Toe hae tiah a thuih ih lok to nihcae mah panoek pae o thai ai, nihcae han tamqulok ah oh pongah, panoek pae o thai ai: anih khaeah dueng han ih doeh zit o koek.
46 І прийшло їм на думку: хто б найбільший з них був?
Nihcae thungah mi maw kalen koek ah om tih, tiah a hnukbang kaminawk salakah lok angaekhaih to oh.
47 А Ісус, думку серця їх знавши, узяв дитину, і поставив її біля Себе.
Jesu mah nihcae poekhaih to panoek pae pongah, nawkta to a lak moe, a taengah anghnutsak,
48 І промовив до них: „Як хто при́йме дитину оцю в Ім'я́ Моє, Мене він приймає, а як хто Мене при́йме, приймає Того, Хто послав Мене. Хто бо найменший між вами всіма́, — той великий!“
nihcae khaeah, Mi kawbaktih doeh hae nawkta hae ka hmin hoiah talawk kami loe, kai talawk kami ah ni oh: mi kawbaktih doeh kai talawk kami loe, kai patoehkung talawk kami ah oh: nangcae boih thung ih kathoeng koek to kalen koek ah om tih, tiah a naa.
49 А Іван відповів і сказав: „Учителю, ми бачили одно́го чоловіка, що Ім'я́м Твоїм де́монів виганяв, і ми заборонили йому, бо він з нами не ходить“.
Johan mah, Angraeng, nang ih ahmin hoiah taqawk sae haek kami maeto ka hnuk o, anih loe aicae hnukbang kami na ai pongah, ka pakaa pae o, tiah a naa.
50 Ісус же йому́ відказав: „Не забороняйте, — бо хто не проти вас, той за вас!“
Jesu mah anih khaeah, Anih to pakaa hmah: aicae ih misa ah kaom ai kami loe aicae ih kami ah ni oh, tiah a naa.
51 І сталось, коли дні вознесіння Його наближались, Він постановив піти в Єрусалим.
Van bangah lak tahanghaih atue phak naah loe, Jerusalem ah caeh han poekhaih to a tawnh,
52 І Він посланців вислав перед Собою. І пішли вони, та й прибули́ до села самарянського, щоб ночі́влю Йому пригото́вити.
tamthang sin kaminawk to a hmaa ah patoeh: anih han hmuen sakpae o coek hanah, nihcae loe Samaria avang maeto thungah akun o.
53 А ті не прийняли Його, бо йшов Він у на́прямі Єрусалиму.
Jerusalem ah a caeh poe han oh pongah, to ah kaom kaminawk mah anih to talawk o ai.
54 Як побачили ж те учні Яків й Іван, то сказали: „Господи, — хочеш, то ми скажемо, „щоб огонь зійшов з неба та винищив“їх, як і Ілля був зробив“.
A hnukbang Jakob hoi Johan mah to tiah kaom hmuen to hnuk hoi naah, nihnik mah, Angraeng, Elijah mah sak ih baktih toengah, nihcae to amrosak hanah, van hoiah hmai to kawk si maw? tiah a naa hoi.
55 А Він оберну́вся до них, їм докорив та й сказав: „Ви не знаєте, якого ви духа.
Toe anih mah nihnik to angqoi thuih moe, nihnik to zoeh, Kawbaktih poekhaih maw na tawnh hoi, tito na panoek hoi ai.
56 Бо Син Лю́дський прийшов не губи́ть душі лю́дські, а спасати!“І пішли вони в інше село.
Kami Capa loe kaminawk ih hinghaih tahmat hanah angzo ai, nihcae hinghaih pahlong han ih ni angzoh, tiah a naa. To pacoengah kalah avang bangah a caeh o.
57 І сталось, як дорогою йшли, сказав був до Нього один: „Я піду́ за Тобою, хоч би куди Ти пішов“.
Loklam ah a caeh o naah, kami maeto mah anih khaeah, Angraeng, na caehhaih ahmuen kruekah kang bang han, tiah a naa.
58 Ісус же йому́ відказав: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда — небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має ніде́ й голови прихили́ти!“
Jesu mah anih khaeah, Tasuinawk loe akhaw tawn o, van ih tavaanawk doeh tabu tawnh o; toe kami Capa loe lu koenghaih ahmuen mataeng doeh tawn ai, tiah a naa.
59 I промовив до другого Він: „Іди за Мною“. А той відказав: „Дозволь мені перше піти, і батька свого́ похова́ти“.
To pacoengah Anih mah kalah kami khaeah, Ka hnukah bangah, tiah a naa. Toe to kami mah, Angraeng, kam pa to aphum hmaloe rae ue, tiah a naa.
60 Він же йому відказав: „Зостав мертвим ховати мерці́в своїх. А ти йди та звіщай Царство Боже“.
Jesu mah anih khaeah, Kadueh kami mah angmacae ih kadueh qok to aphum o nasoe: toe nang loe caeh ah loe, Sithaw mah siangpahrang ah uk ih prae kawng to thui ah, tiah a naa.
61 А інший сказав був: „Господи, я піду́ за Тобою, та дозволь мені перш попрощатись із своїми дома́шніми“.
Kalah kami mah doeh, Angraeng, na hnukah ka bang han; toe kaimah im ah caeh moe, imthung takohnawk khaeah ka thaisak hmaloe han vop, tiah a naa.
62 Ісус же промовив до нього: „Ніхто з тих, хто кладе́ свою руку на плуга та назад озира́ється, не надається до Божого Царства!“
Jesu mah anih khaeah, Mi kawbaktih doeh laikok atok hanah amtong pacoengah, hnuk bangah angqoi kami loe, Sithaw mah siangpahrang ah uk ih prae hoiah ating ai, tiah a naa.
