Psaltaren 136
1 Tacker Herranom, ty han är god; ty hans godhet varar evinnerliga.
Дя́куйте Господу, — добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!
2 Tacker alla gudars Gudi; ty hans godhet varar evinnerliga.
Дя́куйте Богу богі́в, бо навіки Його милосердя!
3 Tacker alla herrars Herra; ty hans godhet varar evinnerliga.
Дя́куйте Влади́ці влади́к, бо навіки Його милосердя!
4 Den stor under gör allena; ty hans godhet varar evinnerliga.
Тому, хто чу́да великі Єди́ний вчиня́є, бо навіки Його милосердя!
5 Den himlarna skickeliga gjort hafver; ty hans godhet varar evinnerliga.
Хто розумом небо вчинив, бо навіки Його милосердя!
6 Den jordena på vatten utsträckt hafver; ty hans godhet varar evinnerliga.
Хто землю простя́г над водою, бо навіки Його милосердя!
7 Den stor ljus gjort hafver; ty hans godhet varar evinnerliga.
Хто світи́ла великі вчинив, бо навіки Його милосердя!
8 Solena till att förestå dagenom; ty hans godhet varar evinnerliga.
сонце, щоб вдень панува́ло воно, бо навіки Його милосердя!
9 Månan och stjernorna till att förestå nattena; ty hans godhet varar evinnerliga.
місяця й зорі, щоб вони панува́ли вночі, бо навіки Його милосердя!
10 Den Egypten slog på deras förstfödingar; ty hans godhet varar evinnerliga.
Хто Єгипет побив був у їхніх перворі́дних, бо навіки Його милосердя!
11 Och utförde Israel ifrå dem; ty hans godhet varar evinnerliga.
і Ізраїля вивів з-між них, бо навіки Його милосердя!
12 Med väldiga hand och uträcktom arm; ty hans godhet varar evinnerliga.
рукою міцно́ю й раме́ном простя́гненим, бо навіки Його милосердя!
13 Den röda hafvet skifte i två delar; ty hans godhet varar evinnerliga.
Хто море Червоне розтя́в на части́ни, бо навіки Його милосердя!
14 Och lät Israel derigenom gå; ty hans godhet varar evinnerliga.
і серед нього Ізраїля перепрова́див, бо навіки Його милосердя!
15 Den Pharao och hans här i röda hafvet störte; ty hans godhet varar evinnerliga.
і фараона та ві́йсько його вкинув у море Червоне, бо навіки Його милосердя!
16 Den sitt folk förde genom öknena; ty hans godhet varar evinnerliga.
Хто провадив наро́д Свій в пустині, бо навіки Його милосердя!
17 Den stora Konungar slog; ty hans godhet varar evinnerliga;
Хто великих царів повбива́в, бо навіки Його милосердя!
18 Och drap mägtiga Konungar; ty hans godhet varar evinnerliga:
і поту́жних царів переби́в, бо навіки Його милосердя!
19 Sihon, de Amoreers Konung; ty hans godhet varar evinnerliga:
Сиго́на, царя аморе́ян, бо навіки Його милосердя!
20 Och Og, Konungen i Basan; ty hans godhet varar evinnerliga.
і О́ґа, Баша́ну царя, бо навіки Його милосердя!
21 Och gaf deras land till arfs; ty hans godhet varar evinnerliga.
і Хто землю їхню дав на спа́дщину, бо навіки Його милосердя!
22 Till arfs sinom tjenare Israel; ty hans godhet varar evinnerliga.
на спа́док Ізра́їлеві, Своєму рабові, бо навіки Його милосердя!
23 Ty han tänkte på oss, då vi undertryckte voro; ty hans godhet varar evinnerliga.
Хто про нас пам'ята́в у пони́женні нашім, бо навіки Його милосердя!
24 Och förlossade oss ifrå våra fiendar; ty hans godhet varar evinnerliga.
і від ворогів наших ви́зволив нас, бо навіки Його милосердя!
25 Den allo kötte mat gifver; ty hans godhet varar evinnerliga.
Хто кожному тілові хліба дає, бо навіки Його милосердя!
26 Tacker Gudi af himmelen; ty hans godhet varar evinnerliga.
Дя́куйте Богу небесному, бо навіки Його милосердя!
