Izaga 23
1 Nxa uhlala phansi usidla lombusi, nanzelela ukuthi kuyini okuphambi kwakho,
Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
2 ungazifaki ingqamu entanyeni nxa uhugwa yibuhwaba.
і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
3 Ungahawukeli izibiliboco zakhe ngoba lokho kudla kuyakhohlisa.
не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
4 Ungazihlukuluzi uzigugise ngomsebenzi uzama inotho; hlakanipha wazi ukuzikhuza.
Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
5 Ungayibona manje inotho, masinyane isinyamalele, ngoba ngempela izamila impiko iphaphele emkhathini njengengqungqulu.
свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
6 Ungakudli ukudla komuntu oncitshanayo, ungazihawukeli izibiliboco zakhe;
не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
7 ngoba yena uhlezi ebalisa ngendleko. Angathi kuwe, “Dlana unathe,” kodwa kungasuki enhliziyweni yakhe.
бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
8 Uzakuhlanza okuncane lokho okudlileyo ube udlalise amazwi akho okubonga.
той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
9 Ungakhulumi lesithutha ngoba sizakweyisa inhlakanipho yamazwi akho.
Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
10 Ungasusi ilitshe lakudala elomngcele loba uzithathele amasimu ezintandane,
Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
11 ngoba uMhlengi wazo ulamandla; uzakuba ngumeli wazo aphikisane lawe.
бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
12 Nikela inhliziyo yakho ekufundisweni lezindlebe zakho emazwini olwazi.
Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
13 Ungayekeli ukumlaya umntwana; ukumtshaya ngoswazi akuyikumbulala.
Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш. (Sheol h7585)
15 Ndodana yami, aluba inhliziyo yakho ihlakaniphile, inhliziyo yami layo izathokoza;
Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
16 ingaphakathi yami izajabula lapho izindebe zakho zikhuluma okulungileyo.
і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
17 Inhliziyo yakho mayingahawukeli izoni, kodwa hlala utshisekela ukwesaba uThixo.
Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
18 Ngeqiniso lihle ikusasa lakho, lethemba lakho kaliyikucitshwa.
бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
19 Lalela, ndodana yami, uhlakaniphe, ubeke inhliziyo yakho endleleni elungileyo.
Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
20 Ungahlangani leziminzi zewayini labazitika ngenyama,
Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
21 ngoba izidakwa lezihwaba ziba ngabayanga, ukuwozela kwazo kuzembese amadabudabu.
бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
22 Lalela uyihlo owakuletha emhlabeni, njalo ungeyisi unyoko nxa eseluphele.
Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
23 Thenga iqiniso ungalithengisi; zuza ukuhlakanipha lokuzikhuza lokuzwisisa.
Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
24 Uyise womuntu olungileyo uyathokoza kakhulu; lowo olendodana ehlakaniphileyo uyathokoza ngayo.
Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
25 Sengathi uyihlo lonyoko bangathokoza; sengathi lowo owakuzalayo angajabula!
Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
26 Ndodana yami, ngipha inhliziyo yakho, amehlo akho ahlale ezindleleni zami,
Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
27 ngoba isifebe singumgodi otshonayo lomfazi olibele lendlela ungumthombo oyingozi.
Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
28 Uyacathamela njengesigebenga, andise amadoda angathembekanga.
І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
29 Ngubani ohlaba umkhosi? Ngubani olosizi na? Ngubani otshingayo? Ngubani olensolo na? Ngubani omahluzuhluzu ngeze? Ngubani omehlo abomvu gebhu na?
В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
30 Yilabo abalibala ngewayini, abahamba bedinga inzwisa yewayini elidibanisiweyo.
У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
31 Ungahugwa liwayini ulibona libomvu, nxa likhazimula enkomitshini, lapho lisehla kamnandi!
Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
32 Ekucineni liluma njengenyoka libe lobuhlungu obubulalayo njengenhlangwana.
кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
33 Amehlo akho azabona izinto ezingaqedakaliyo lengqondo yakho icabange izinto ezididayo.
пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
34 Uzakuba njengomuntu ondendayo phakathi kolwandle, olele esiqongweni sensika yomkhumbi.
І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
35 Uzakuthi, “Bangitshayile kodwa kangilimalanga! Bangibethile kodwa kakubuhlungu! Ngizavuka nini bo ngiyodinga obunye utshwala?”
І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
