Izaga 24
1 Ungabahawukeli abantu abaxhwalileyo, ungafisi ubungane labo;
Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
2 ngoba ezingqondweni zabo bahlose udlakela, lezindebe zabo zikhuluma ngokuvusa umsindo.
бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
3 Indlu yakhiwa ngokuhlakanipha, imiswe ngokuzwisisa;
Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
4 amakamelo ayo agcwaliswe ngolwazi, agcwaliswe ngemiceciso yakude eligugu.
А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
5 Umuntu ohlakaniphileyo ulamandla amakhulu, njalo umuntu ololwazi uyandisa amandla;
Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
6 ukuthi unqobe empini kufunakala izeluleko, lokunqoba kudinga abeluleki abanengi.
Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
7 Ukuhlakanipha kuphakeme kakhulu koyisiwula; enkundleni kalalutho angalukhuluma.
Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
8 Lowo oceba ububi uzakwaziwa njengomacebomabi.
Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
9 Amacebo obuwula ayisono, njalo abantu bayasizonda isideleli.
Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
10 Nxa uthikaza ngezikhathi zenhlupheko, mancinyane kanganani amandla akho!
Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
11 Bahlangule labo abaholelwa ekufeni; banqande labo abadayizela besiya ekubulaweni.
Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
12 Nxa usithi, “Angithi besingazi lutho ngalokhu,” kambe lowo ohlola inhliziyo kakuboni lokho na? Kakwazi lokho yini onguye olinda ukuphila kwakho na? Akayikuvuza ubani lobani ngakwenzileyo na?
Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
13 Dlana uluju ndodana yami, ngoba lulungile; uluju olujuluka ekhekhebeni lumnandi luyanambitheka.
Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
14 Yazi njalo ukuthi ukuhlakanipha kumnandi emphefumulweni wakho, aluba ukuzuza ikusasa lakho lilethemba elihle, njalo ithemba lakho aliyikudaniswa.
отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
15 Ungacathameli indlu yomuntu olungileyo njengesigebenga, ungawuhlaseli umuzi wakhe;
Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
16 ngoba loba angaze awe kasikhombisa umuntu olungileyo uyavuka futhi, kodwa ababi babhazalaliswa yizinhlupheko.
бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
17 Ungathatshiswa yikuwa kwesitha sakho; nxa sikhubeka ungavumeli inhliziyo yakho ithokoze,
Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
18 ngoba uThixo uzakubona lokho asole abesepholisa ulaka lwakhe kuso isitha.
щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
19 Ungazikhathazi ngenxa yabantu ababi loba ubahawukele abaxhwalileyo,
Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
20 ngoba umuntu omubi akalalo ithemba lakusasa, njalo isibane sezixhwali sizacinywa.
бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
21 Yesaba uThixo lombusi, ndodana yami, ungangenelani labahlamuki,
Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
22 ngoba laba bobabili bazakwehlisa ulaka lubabhubhise, ngoba phela ngubani kambe okwaziyo ukubhubhisa abangakwehlisa?
бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
23 La ngamanye amazwi ezihlakaniphi: Ukwahlulela ngobandlululo kakulunganga:
І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
24 Loba ngubani othi kolecala, “Umsulwa,” abantu bonke bazamqalekisa lezizwe zonke zizamhlamukela.
Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
25 Kodwa kuzabalungela labo abamlahlayo olecala, lezibusiso ezinengi zizabehlela.
А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
26 Impendulo eqotho injengokwangiwa ezindebeni.
Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
27 Qeda umsebenzi wakho waphandle ulungise lamasimu akho; kuthi-ke usuqedile wakhe indlu yakho.
Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
28 Ungafakazi ngokubethela umakhelwane kungelamlandu, kumbe usebenzise izindebe zakho ukhohlisa.
Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
29 Ungabokuthi, “Ngizakwenza kuye njengoba enze kimi; ngizahlawulisa ngalokho angenze khona.”
Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
30 Ngedlula ensimini yevilavoxo, ngedlula esivinini somuntu ongelangqondo;
Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
31 ameva ayesekhula indawo yonke, indawo yonke isithe phethu ukhula, lomduli wamatshe usudilikile.
і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
32 Ngakunanzelela konke engangikubona ngafunda isifundo kulokho engakubonayo:
І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
33 Ukulala okuncane, ukuwozela okuncane, ukugoqa izandla kancane uphumula,
„Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
34 ubuyanga buzafika kuwe njengesela lokuswela njengesigebenga.
і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“
