< Waiata 120 >

1 He waiata; he pikitanga. I tangi, ahau ki a Ihowa i toku matenga; a i whakahoki kupu mai ia ki ahau.
Пісня проча́н.
2 E Ihowa, whakaorangia toku wairua i te ngutu teka, i te arero hianga.
Господи, ви́зволь же душу мою від губи́ неправди́вої, від язика́ зрадли́вого!
3 Ko te aha e hoatu ki a koe? ko te aha hoki e tapiritia atu mau, e te arero hianga?
Що́ Тобі дасть, або що́ для Тебе дода́сть лукавий язик? —
4 Ko nga pere koi a te hunga nunui, me nga waro hunipa.
Заго́стрені стрі́ли поту́жного із ялівце́вим вугі́ллям!
5 Aue, toku mate, to te manene i Meheke, toku hoki e noho nei i nga teneti o Kerara!
Горе мені, що заме́шкую в Ме́шеху, що живу́ із шатра́ми Кеда́ру!
6 Kua roa te nohoanga tahitanga o toku wairua ki te tangata e kino ana ki te ata noho.
Довго душа моя перебува́ла собі разом з тими, хто нена́видить мир:
7 Mo te ata noho ahau, engari ka korero ahau, ka anga ratou ka whawhai.
я — за мир, та коли говорю́, то вони — за війну́!

< Waiata 120 >