Waiata 104
1 Whakapaingia a Ihowa, e toku wairua. E Ihowa, e toku Atua, he nui rawa koe; he honore, he kororia ou kakahu.
Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти ве́льми великий, зодягну́вся Ти в ве́лич та в славу!
2 E roropi nei i te marama ki a koe ano he kakahu, e hora nei i nga rangi ano he kakahu tauarai.
Зодягає Він світло, як ша́ти, небеса́ простягає, немов би заві́су.
3 E whakanoho nei i nga kurupae o ona ruma ki nga wai: e mea nei i nga kapua hei hariata mona: e haere nei i runga i nga pakau o te hau.
Він ставить на во́дах пала́ти Свої, хма́ри кладе за Свої колесни́ці, ходить на кри́лах вітро́вих!
4 E mea nei i nga hau hei karere mana, i te mura ahi hei kaimahi mana.
Він чинить вітри́ за Своїх посланці́в, палю́чий огонь — за Своїх слуг.
5 Nana nei i whakatu te whenua ki runga ki ona turanga, kei nekenekehia ake ake.
Землю Ти вгрунтува́в на осно́вах її, щоб на вічні віки вона не захита́лась,
6 Nau ano i hipoki ki te rire hei kakahu: tu ana nga wai i runga i nga maunga.
безо́днею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над гора́ми, —
7 Rere ana ratou i tau riri: tahuti tonu atu i te reo o tau whatitiri;
від погро́зи Твоєї вона втекла́, від гу́ркоту грому Твого побігла вона, —
8 Puke ake ana ra nga maunga, heke iho ana ma nga whawharua ki te wahi i whakaritea e koe mo ratou.
виходить на го́ри та схо́дить в доли́ни, на місце, що Ти встанови́в був для неї.
9 Kua whakatakotoria e koe he rohe kei koni mai ratou, kei hoki mai hei taupoki mo te whenua.
Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла́, щоб вона не верну́лася землю покрити.
10 Nana i tono nga puna ki roto ki nga awaawa, e rere nei i waenga o nga puke.
Він джере́ла пускає в пото́ки, що пливуть між гора́ми,
11 Hei wai mo nga kirehe katoa o te parae: na noa te matewai o nga kaihe mohoao.
напува́ють вони всю пільну́ звірину́, ними дикі осли́ гасять спра́гу свою.
12 Kei reira nga nohoanga o nga manu o te rangi, e korihi nei i roto i nga manga.
Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посе́ред галу́зок.
13 He mea whakamakuku nana nga puke i ona ruma: ka makona te whenua i nga hua o au mahi.
Він напоює горн з пала́ців Своїх, із плоду чи́нів Твоїх земля си́титься.
14 Ko ia hei whakatupu i te tarutaru ma te kararehe, i te otaota hei mea ma te tangata; kia whakaputaina ake ai he taro i te whenua;
Траву для худоби виро́щує, та зелени́ну для праці люди́ні, щоб хліб добува́ти з землі,
15 He waina hei whakahari i te ngakau o te tangata, he hinu e piata ai tona mata, me te taro hei whakakaha i te ngakau o te tangata.
і вино, що серце люди́ні воно звеселя́є, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце люди́ні зміцня́є.
16 Ki tonu i te wai nga rakau a Ihowa, nga hita o Repanona i whakatokia e ia.
Насичуються Господні дере́ва, ті ке́дри лива́нські, що Ти насади́в,
17 Hanga ake e nga manu he ohanga ki reira: te taaka, ko nga kauri tona whare.
що там ку́бляться пта́хи, бузько́, — кипари́си мешка́ння його.
18 Hei piringa nga puke tiketike mo nga koati mohoao: nga kohatu mo nga rapeti.
Го́ри високі — для диких кози́ць, скелі — схо́вище ске́льним звіри́нам.
19 I hanga e ia te marama hei tohu taima: e matau ana te ra ki tona torengitanga.
і місяця Він учинив для озна́чення ча́су, сонце знає свій за́хід.
20 Ko koe hei whakapouri, a kua po: na ngoki mai ana nga kirehe katoa o te ngahere.
Темноту́ Ти наво́диш — і ніч настає, в ній пору́шується вся звіри́на лісна́, —
21 Ko nga kuao raiona ngengere ana ratou, he mea kai, he rapu kai ma ratou i te Atua.
рича́ть левчуки́ за здоби́чею та шукають від Бога своєї пожи́ви.
22 Ko te putanga mai o te ra ka poto atu ratou, takoto ana i o ratou kuhunga.
Сонце ж засвітить — вони повтікають, та й кладуться по но́рах своїх.
23 Ko te tangata ka haere ki ana hanga, ki tana mahi, a ahiahi noa.
Люди́на виходить на працю свою, й на роботу свою аж до ве́чора.
24 Ano te tini o au mahi, e Ihowa! he mohio rawa tau mahi i aua mea katoa; ki tonu te whenua i au taonga.
Які то числе́нні діла Твої, Господи, — Ти мудро вчинив їх усіх, Твого тво́рива повна земля!
25 Kei ko ra ko te moana, tona nui tuauriuri: kei reira nga mea ngokingoki e kore e taea te tatau, nga kirehe hoki, ana nonohi, ana nunui.
Ось море велике й розло́го-широ́ке, — там повзю́че, й числа їм немає, звіри́на мала́ та велика!
26 Kei reira nga kaipuke e teretere ana: kei reira taua rewiatana i hanga e koe hei takaro ki reira.
Ходять там кораблі, там той левіята́н, якого створив Ти, щоб ба́витися йому в мо́рі.
27 E tatari katoa ana enei ki a koe, kia hoatu e koe te kai ma ratou i te wa e tika ai.
Вони всі чекають Тебе, — щоб Ти ча́су свого поживу їм дав.
28 Ko tau e hoatu ai ma ratou, kohikohia ana e ratou: te wherahanga o tou ringa, makona tonu ratou i te pai.
Даєш їм — збирають вони, руку Свою розкрива́єш — добром насича́ються.
29 Ko te hunanga o tou mata, pororaru ana ratou: ka kapohia e koe to ratou manawa, ka marere ratou, a ka hoki ano ki to ratou puehu.
Ховаєш обличчя Своє — то вони переля́кані, забираєш їм духа — вмирають вони, та й верта́ються до свого по́роху.
30 Ko tau tononga mai i tou wairua, kua hanga ratou; a whakahoutia ana e koe te mata o te whenua.
Посилаєш Ти духа Свого — вони тво́ряться, і Ти відновля́єш обличчя землі.
31 Kia whai kororia a Ihowa ake ake, kia hari a Ihowa ki ana mahi:
Нехай буде слава Господня навіки, хай діла́ми Своїми радіє Господь!
32 Tana tirohanga iho ki te whenua, ru ana: kua pa ki nga puke, na pongere ana.
Він погляне на землю — й вона затремти́ть, доторкне́ться до гір — і диму́юти вони!
33 Ka waiata ahau ki a Ihowa i ahau e ora ana: ka himene ki toku Atua i ahau ano i te ao nei.
Я буду співати Господе́ві в своє́му житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу́!
34 Kia reka toku whakaaronga ki a ia, ka hari ahau ki a Ihowa.
Буде приємна Йому моя мова, — я Господом буду радіти!
35 Kia moti nga tangata hara i runga i te whenua, ko te hunga kino kia poto katoa atu. Whakapaingia a Ihowa, e toku wairua. Whakamoemititia a Ihowa.
Неха́й згинуть грі́шні з землі, а безбожні — немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілу́я!
