Waiata 102
1 He inoi na te ngakau mamae, i a ia e pehia ana, a maringi a wai ana tana tangi ki te aroaro o Ihowa. Whakarongo ki taku inoi, e Ihowa, kia puta atu taku tangi ki a koe.
Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою. Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!
2 Kaua e huna tou mata ki ahau i te ra e pouri ai ahau; whakatitahatia mai tou taringa ki ahau: hohoro te whakahoki kupu mai ki ahau i te ra e karanga ai ahau.
Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!
3 Ka memeha hoki oku ra ano he paoa: ka kaia oku wheua ano he motumotu.
Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.
4 Kua pakia toku ngakau, kua memenge, ano he tarutaru; i wareware ai ahau ki te kai i taku taro.
Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.
5 Piri tonu oku iwi ki toku kiri i toku reo aue.
Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.
6 He rite ahau ki te matuku i te koraha, ki te koukou i te wahi mokemoke.
Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!
7 Mataara tonu ahau; toku rite kei te pihoihoi mokemoke i runga i te tuanui.
Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.
8 E tawai ana oku hoariri ki ahau i te ra roa; ko te hunga e porangirangi ana mai ki ahau, ko ahau ta ratou oati.
Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!
9 Kainga ana e ahau te pungarehu ano he taro: whakananua iho toku wai inu ki te roimata.
І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —
10 I tou riri hoki, i tou weriweri; nau hoki ahau i hapai ake, a taia atu ano ahau e koe.
через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.
11 He rite oku ra ki te atarangi e whakawairua kau ana: a kua memenge ahau ano he tarutaru.
Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!
12 Ko koe ia, e Ihowa, ka mau tonu ake ake, ka maharatia ano koe e nga whakatupuranga katoa.
А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід.
13 Tera koe e whakatika, e aroha ki a Hiona; kua taka mai hoki te wa, ae ra, te tino wa, hei atawhainga i a ia.
Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць,
14 E manakohia ana hoki e au pononga ona kohatu, e awangawanga ana ki tona puehu.
бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили!
15 Penei ka wehingia te ingoa o Ihowa e nga tauiwi, tou kororia hoki e nga kingi katoa o te whenua.
І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї.
16 Na Ihowa hoki i hanga a Hiona, kua kitea ia i tona kororia.
Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй.
17 Kua tahuri ia ki te inoi a te rawakore: kihai i whakahawea ki ta ratou inoi.
До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить.
18 Ka tuhituhia tenei mo to muri whakatupuranga: a ka whakamoemiti ki a Ihowa te iwi meake hanga.
Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,
19 Mona i titiro iho i te tiketike o tona wahi tapu: i titiro iho a Ihowa i te rangi ki te whenua;
бо споглянув Він із високо́сти святої Своєї, Господь зо́рив на землю з небе́с,
20 Ki te whakarongo ki te aue a te herehere, ki te wewete i te hunga kua motuhia mo te mate;
щоб почути зідха́ння ув'я́зненого, щоб на смерть прироко́ваних ви́зволити,
21 Kia whakapuakina ai te ingo o Ihowa i Hiona, me te whakamoemiti ki a ia i Hiruharama;
щоб розповіда́ти про Йме́ння Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,
22 I te huihuinga o nga iwi, o nga kingitanga, ki te mahi ki a Ihowa.
коли ра́зом зберу́ться наро́ди й держа́ви служи́ти Господе́ві.
23 Whakangoikoretia iho e ia toku kaha i te ara: kua torutoru i a ia oku ra.
Мою силу в дорозі Він ви́снажив, дні мої скороти́в.
24 I mea ahau, E toku Atua, kaua ahau e tangohia i waenganui o oku ra: kei nga whakatupuranga katoa ou tau.
Я кажу́: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої ро́ки — на вічні віки.
25 Nonamata te whenua i whakaturia ai e koe, a he mahi nga rangi na ou ringa.
Колись землю Ти був закла́в, а небо — то чин Твоїх рук, —
26 Ko era e hemo atu, ko koe ia e mau tonu: ae ra, ka tawhitotia katoatia me he weweru; ka whakaputaia ketia ratou e koe ano he kakahu, a ka whakaputaia ketia.
позникають вони, а Ти бу́деш стояти. І всі вони, як оде́жа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання́, — і мину́ться вони.
27 Ko koe ia, ko koe tonu, kahore hoki he mutunga o ou tau.
Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закі́нчаться!
28 Ka whai nohoanga nga tama a au pononga, ka pumau o ratou uri ki tou aroaro.
Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоя́тиме міцно перед обличчям Твоїм!“
