< Psalm 129 >
1 Ein Wallfahrtslied. Sie haben mich oft bedrängt von meiner Jugend auf (so sage Israel),
Пісня сходження. Досить пригнічували мене ще з юності, – нехай скаже Ізраїль, –
2 sie haben mich oft bedrängt von meiner Jugend auf und haben mich doch nicht übermocht;
досить пригнічували мене ще з юності, та не здолали мене!
3 auf meinem Rücken haben Pflüger gepflügt und ihre Furchen lang gezogen.
На спині моїй орали орачі, протягнули свої довгі борозни.
4 Der HERR, der Gerechte, hat die Stricke der Gottlosen zerschnitten.
Господь праведний: Він розсік пута нечестивців.
5 Es müssen zuschanden werden und zurückweichen alle, die Zion hassen;
Нехай осоромляться й назад відсахнуться всі, хто ненавидить Сіон.
6 sie müssen werden wie das Gras auf den Dächern, welches verdorrt ist, bevor man es ausrauft,
Нехай стануть вони, як трава на даху, що засихає, перш ніж виросте,
7 mit welchem kein Schnitter seine Hand füllt und kein Garbenbinder seinen Schoß;
якою жнець не наповнить долоні своєї, і той, хто снопи в’яже, не візьме її оберемком.
8 von denen auch die Vorübergehenden nicht sagen: «Der Segen des HERRN sei mit euch! Wir segnen euch im Namen des HERRN!»
І не скажуть перехожі: «Благословення Господнього вам! Благословляємо вас іменем Господа!»