Acts 18
1 AND after these transactions, Paul departing from Athens, came to Corinth;
Після сього, покинувши Павел Атини, прийшов у Коринт,
2 and finding a certain Jew named Aquila, a native of Pontus, lately arrived from Italy, with Priscilla his wife, (because Claudius had issued an order that all Jews should depart from Rome, ) he turned in to them.
І, знайшовши одного Жидовина, на ймя Авкилу, родом Понтянина, тільки що прибувшого з Італиї, і Прискилу, жінку його (бо Клавдий повелїв, щоб усї Жиди вийшли з Риму), прийшов до них.
3 And as he was of the same occupation, he abode with them, and worked, (for by trade they were tent-makers: )
А, бувши одного з ними ремесла, пробував у них і робив; були бо наметники по ремеслу.
4 and he discoursed in the synagogue every sabbath-day, and persuaded both the Jews and the Greek proselytes.
І розмовляв що-суботи в школї, і пересьвідчував Жидів і Єленян.
5 And when Silas and Timothy were come from Macedonia, Paul felt a strong impulse on his spirit, and forcibly testified to the Jews, that Jesus was the Messiah.
Як же прийшов з Македониї Сила та Тимотей, був Павел спонукуваний духом, сьвідкуючи Жидам про Христа Ісуса.
6 But as they continued opposing and blaspheming, he shook his garments, and said unto them, Your blood be upon your own heads; I am pure from it: from this moment will I go to the Gentiles.
Як же противились вони і хулили, струснувши він одежу, рече до них: кров ваша на голови ваші; я чистий; від нинї між погане йду.
7 And departing thence, he came to the house of a person, called Justus, one who worshipped God, whose house was contiguous to the synagogue.
І, пійшовши звідтіля, прийшов у господу одного, на ймя Юста, що поклоняв ся Богу, котрого господа була обіч школи.
8 But Crispus, the ruler of the synagogue, believed in the Lord with all his house: and many of the Corinthians hearing, believed, and were baptised.
Крисп же, шкільний старшина, увірував у Господа з усїм домом своїм, і многі з Коринтян, почувши, увірували, та й охрестились.
9 Then spake the Lord in a vision by night to Paul, Fear not, but speak; and hold not thy peace:
Рече ж Господь у нічному видінню Павлу: Не бійся, тільки говори й не мовчи:
10 for I am with thee, and no man shall set himself against thee to do thee harm; because I have much people in this city.
бо я з тобою, і ніхто не одважить ся тобі нїчого лихого заподіяти; бо в мене багато людей у сьому городі.
11 And he sat down there a year and six months, teaching among them the word of God.
І пробував там рік і шість місяців, навчаючи між ними слова Божого.
12 But when Gallio was the proconsul of Achaia, the Jews, with one accord, rose up against Paul, and brought him to the judgment-seat,
Як же старостував Галион в Ахаї, напали однодушне Жиди на Павла, та й повели його перед суд,
13 saying, This is the fellow that earnestly persuades men to worship God contrary to the law.
говорячи, що він намовляє людей проти закону шанувати Бога.
14 Then Paul being about to open his mouth, Gallio said to the Jews,
Як же хотів Павел одкрити уста. каже Галион до Жидів: Жидове, коли б (тут була) кривда яка, або лихе діло, вислухав би я вас (до слова).
15 If indeed this was now a matter of injustice, or wicked knavery, with reason I should hear you patiently; but if it be merely a controversy about the word, and names, and a law peculiar to yourselves, settle it yourselves: for I will be no judge of these matters.
Коли ж (тут) питаннє про слово, та імена, та про закон ваш, то гледїть самі; суддею бо сього не хочу бути.
16 And he drove them from the judgment-seat.
Та й повиганяв їх із судища.
17 Then all the Greeks laid hold on Sosthenes the ruler of the synagogue, and beat him before the tribunal. And Gallio paid no regard to any of these things.
Тодї всі Єленяне, взявши Состена, шкільного старшину, били його перед судищем; та Галионові було про те байдуже.
18 Then Paul abode there yet many days, and taking leave of the disciples, he set sail for Syria, and with him Priscilla and Aquila; having cut off his hair at Cenchrea: for he had a vow.
Павел же, пробувши там ще доволі днів, попрощавшись із братами, поплив у Сирию (а з ним Прискила й Авкила), остригши голову в Кинхреях; бо зробив був обітницю.
19 And he came to Ephesus, and left them there: but he himself went into the synagogue, and discoursed with the Jews.
Прибувши ж у Єфес, зоставив тих там, сам же, ввійшовши в школу, розмовляв з Жидами.
20 But when they were importunate with him to prolong his stay among them, he consented not;
Як же просили його, щоб довший час побув у них, не зволив,
21 but took his leave of them, saying, I must by any means keep the approaching feast at Jerusalem: but I mean to return to you again, if God so please. So he sailed from Ephesus.
а попрощав ся з ними, говорячи: Притьмом мушу сьвято, що надходить, сьвяткувати в Єрусалимі; та вернусь знов до вас, коли буде воля Божа. І поплив з Єфесу.
22 And landing at Cesarea, he went up, and having saluted the church at Jerusalem, he went down to Antioch.
А прибувши в Кесарию, вступив (до Єрусалиму), і привитавши церкву, пійшов ув Антиохию.
23 And after making some stay, he departed, passing in regular order through the Galatian district, and Phrygia, confirming all the disciples.
І, пробувши тут час якийсь, вийшов, проходячи рядом Галацьку сторону та Фригию, і утверджуючи всїх учеників.
24 Now a certain Jew named Apollos, an Alexandrian by birth, a man of eloquence, who was powerful in the Scriptures, had come to Ephesus.
Один же Жидовин, на ймя Аполос, родом Александриєць, чоловік вимовний і сильний у писаннях, прийшов у Єфес.
25 He was instructed in the way of the Lord: and being fervent in spirit, he spake and taught very diligently the things concerning the Lord, though knowing only the baptism of John.
Сей був наставлений на путь Господень, і палаючи духом, промовляв і навчав пильно про Господа, знаючи тільки про хрещеннє Йоанове.
26 So this man began to speak with great boldness in the synagogue: but when Aquila and Priscilla heard him, they took him home with them, and more accurately expounded to him the way of the Lord.
І почав одважно говорити в школі. Слухаючи ж його Авкила та Прискила, прийняли його, і виложили йому доладнїщ путь Господень.
27 And when he wished to pass over to Achaia, the brethren wrote, exhorting the disciples to receive him; who arriving, contributed much to confirm those who believed through grace.
Як же захотїв він перейти в Ахаю, писали брати ученикам, напоминаючи прийняти його; а він прибувши, много помагав тим, що увірували благодаттю;
28 For he strenuously argued with the Jews in public, demonstrating by the Scriptures that Jesus is the Messiah.
сильно бо обличав Жидів прилюдно, доводячи писаннями, що Ісус єсть Христос.
