До Тита 2
1 А ти говори, що відповідає здоровій науці.
Tu autem loquere quae decent sanam doctrinam:
2 Щоб старі чоловіки твере́зі були, поважні, помірковані, здорові у вірі, у любові, у терпеливості.
Senes ut sobrii sint, pudici, prudentes, sani in fide, in dilectione, in patientia:
3 Щоб старі жінки́ в своїм стані так само були, як належить святим, — не обмо́вниці, не відда́ні п'янству, навчали добра,
Anus similiter in habitu sancto, non criminatrices, non multo vino servientes, bene docentes:
4 щоб навчали жіно́к молодих любити своїх чоловіків, любити дітей,
ut prudentiam doceant adolescentulas, ut viros suos ament, filios suos diligant,
5 щоб були помірковані, чисті, господа́рні, добрі, слухня́ні своїм чоловікам, щоб не зневажалося Боже Слово.
prudentes, castas, sobrias, domus curam habentes, benignas, subditas viris suis, ut non blasphemetur verbum Dei.
6 Так само благай юнакі́в, щоб були помірковані.
Iuvenes similiter hortare ut sobrii sint.
7 У всім сам себе подавай за зразка добрих діл, у навча́нні непорушеність, повагу,
In omnibus teipsum praebe exemplum bonorum operum, in doctrina, in integritate, in gravitate,
8 слово здорове, неосу́дливе, щоб противник був засоромлений, не мавши нічого лихого казати про нас.
verbum sanum, irreprehensibile: ut is, qui ex adverso est, vereatur, nihil habens malum dicere de nobis:
9 Раби щоб корилися панам своїм, щоб догоджали, не пере́чили,
Servos dominis suis subditos esse, in omnibus placentes, non contradicentes,
10 не крали, але виявляли всяку добру вірність, щоб у всьому вони прикрашали науку Спасителя нашого Бога.
non fraudantes, sed in omnibus fidem bonam ostendentes: ut doctrinam Salvatoris nostri Dei ornent in omnibus.
11 Бо з'явилася Божа благода́ть, що спасає всіх людей,
Apparuit enim gratia Dei Salvatoris nostri omnibus hominibus,
12 і навчає нас, щоб ми, відцуравшись безбожности та світських пожадли́востей, жили́ помірковано та праведно, і побожно в тепе́рішнім віці, (aiōn g165)
erudiens nos, ut abnegantes impietatem, et saecularia desideria: sobrie, et iuste, et pie vivamus in hoc saeculo, (aiōn g165)
13 і чекали блаженної надії та з'явлення слави великого Бога й Спаса нашого Христа Ісуса,
expectantes beatam spem, et adventum gloriae magni Dei, et Salvatoris nostri Iesu Christi:
14 що Само́го Себе дав за нас, щоб нас визволити від усякого беззако́нства та очи́стити Собі людей ви́браних, у добрих ділах запопа́дливих.
qui dedit semetipsum pro nobis, ut nos redimeret ab omni iniquitate, et mundaret sibi populum acceptabilem, sectatorem bonorum operum.
15 Оце говори та нагадуй, та з усяким нака́зом карта́й. Хай тобою ніхто не погорду́є!
Haec loquere, et exhortare, et argue cum omni imperio. Nemo te contemnat.
