Пісня над піснями 1
1 Соломонова Пісня над піснями.
The Song of Songs, that [is] of Solomon.
2 „Нехай він цілує мене поцілу́нками уст своїх, — бо ліпші коха́ння твої від вина!
Let him kiss me with kisses of his mouth, For better [are] your loves than wine.
3 На запах оливи твої запашні́, твоє йме́ння — неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!
For fragrance [are] your good perfumes. Perfume emptied out—your name, Therefore have virgins loved you!
4 Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у пала́ти свої, — ми радіти та ті́шитись будемо тобою, згадаємо коха́ння твої, від вина приємніші, — поправді кохають тебе!
Draw me: we run after you, The king has brought me into his inner chambers, We delight and rejoice in you, We mention your loves more than wine, Uprightly they have loved you!
5 Дочки єрусалимські, — я чорна та гарна, немов ті намети кеда́рські, мов за́навіси Соломонові!
I [am] dark and lovely, daughters of Jerusalem, as tents of Kedar, as curtains of Solomon.
6 Не дивіться на те, що смугля́венька я, бож сонце мене опали́ло, — сини неньки моєї на мене розгні́валися, настанови́ли мене сторожи́ти виноградники, — та свого виноградника власного не встерегла я!“
Do not fear me, because I [am] very dark, Because the sun has scorched me, The sons of my mother were angry with me, They made me keeper of the vineyards, My vineyard—my own—I have not kept.
7 „Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де́ ти пасеш? Де даєш ти спочи́ти у спе́ку ота́рі? Пощо́ біля стад твоїх друзів я буду, немов та причи́нна?“
Declare to me, you whom my soul has loved, Where you delight, Where you lie down at noon, For why am I as one veiled, By the ranks of your companions?
8 „Якщо ти не знаєш цього́, вродливі́ша посеред жіно́к, то вийди собі за слідами отари, і випа́суй при ша́трах пасту́ших козля́тка свої“.
If you do not know, O beautiful among women, Go forth by the traces of the flock, And feed your kids by the shepherds’ dwellings!
9 „Я тебе прирівня́в до лошиці в воза́х фараонових, о моя ти подру́женько!
To my joyous one in chariots of Pharaoh, I have compared you, my friend,
10 Гарні щі́чки твої поміж шну́рами пе́рел, а шийка твоя — між разка́ми намиста!
Your cheeks have been lovely with garlands, your neck with chains.
11 Ланцюжки́ золоті ми поробимо тобі разом із срібними ку́льками!“
We make garlands of gold for you, with studs of silver!
12 „Доки цар при своє́му столі, то мій нард видає́ свої па́хощі.
While the king [is] in his circle, My spikenard has given its fragrance.
13 Мій коханий для мене — мов ки́тиця ми́рри: спочиває між пе́рсами в мене!
A bundle of myrrh [is] my beloved to me, Between my breasts it lodges.
14 Мій коханий для мене — мов ки́прове гроно в ен-ґе́дських сада́х-виноградах“!
A cluster of cypress [is] my beloved to me, In the vineyards of En-Gedi!
15 „Яка ти прекрасна, моя ти подру́женько, яка ти хороша! Твої очі немов голуби́ні!“
Behold, you [are] beautiful, my friend, Behold, you [are] beautiful, your eyes [are] doves!
16 „Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам — зе́лень!
Behold, you [are] beautiful, my love, indeed, pleasant, Indeed, our bed [is] green,
17 Бруси наших домів — то кедри́ни, стелі в нас — кипари́си!“
The beams of our houses [are] cedars, Our rafters [are] firs, I [am] a rose of Sharon, a lily of the valleys!
