< До римлян 11 >

1 Отож я питаю: Чи ж Бог відкинув наро́да Свого́? Зо́всім ні! Бо й я ізра́їльтянин, із насіння Авраамового, Веніями́нового племени.
Ibagak ngarud, linaksid kadi ti Dios dagiti tattaona? Saan. Gapu ta maysaak met nga Israelita, a kaputotan ni Abraham, iti tribu ni Benhamin.
2 Не відкинув Бог наро́да Свого́, що його перше знав. Чи ви не знаєте, що гово́рить Писа́ння „про Іллю“, як він ска́ржиться Богові на Ізраїля, кажучи:
Saan a linaksid ti Dios dagiti tattaona, nga am-ammona idi pay laeng. Saanyo kadi nga ammo iti kinuna iti Nasantoan a Sursurat maipanggep kenni Elias, no kasano ti panagpakpakaasina iti Dios a maibusor iti Israel?
3 „Господи, вони повбивали пророків Твоїх, і Твої же́ртівники поруйнували, і лишився я сам, і шукають моєї душі“.
“Apo, pinatayda dagiti profetam, dinadaelda dagiti altarmo. Sisiak laeng ti nabati, ket an-anupenda ti biagko.”
4 Та що каже йому Божа відповідь: „Я для Себе зоставив сім тисяч мужа, що перед Ваа́лом колін не схилили“.
Ngem ania ti kuna iti sungbat ti Dios kenkuana? “Nagilasinak para iti bagik iti pito a ribo a lallaki a saan a nagparintumeng kenni Baal.”
5 Також і тепе́рішнього ча́су залиши́вся останок за ви́бором благодаті.
Uray pay no kasta, iti daytoy met nga agdama a tiempo, adda ti nabati gapu iti panangpili ti parabur.
6 А коли за благода́ттю, то не з учинків, інакше благода́ть не була́ б благода́ттю. А коли з учинків, то це більше не благода́ть, інакше вчи́нок не є вже вчинок.
Ngem no babaen iti parabur, saanen a babaen iti ar-aramid.
7 Що ж? Чого Ізраїль шукає, того не оде́ржав, та оде́ржали ви́брані, а останні затверді́ли,
Ta no saan, pulos a saanen a parabur ti parabur. Ania ngarud? Ti banag a birbiruken ti Israel, saanna a nagun-od, ngem nagun-od daytoy dagiti napili, ken napatangken dagiti dadduma.
8 як написано: „Бог дав їм духа засипа́ння, очі, щоб не бачили, і ву́ха, щоб не чули, аж до сього́днішнього дня“.
Daytoy ket kas iti naisurat: “Inikkan ida ti Dios ti espiritu ti kinakuneng, matmata tapno saanda a makakita, ken laplapayag tapno saanda a makangngeg, agingga iti daytoy nga aldaw.”
9 А Дави́д каже: „Нехай станеться стіл їхній за сітку й за па́стку, і на спокусу, та їм на заплату;
Ken kinuna ni David, “Adda koma maaramid nga iket iti lamisaanda, palab-og, pakaitibkolan, ken panangbales kadakuada.
10 нехай потемні́ють їхні очі, щоб не бачили, хай наза́вжди зігне́ться хребе́т їхній!“
Sumipnget koma dagiti matada tapno saanda a makakita. Kankanayonna ida a pagkubboen iti Dios.”
11 Тож питаю: Чи ж спіткну́лись вони, щоб упасти? Зо́всім ні! Але з їхнього зане́паду — спасі́ння поганам, щоб ви́кликати за́здрість у них.
Ibagak ngarud, “Naitibkolda kadi tapno matnagda?” Saan. Ngem ketdi, gapu iti nagkuranganda, immay iti pannakaisalakan kadagiti Hentil, tapno paapalen ida.
12 А коли їхній зане́пад — багатство для світу, а їхнє упоко́рення — багатство поганам, — скільки ж більш повнота́ їхня?
Ita, no ti nagkuranganda ket dagiti kinabaknang ti lubong, ken no ti pukawda ket isu iti kinabaknang dagiti Hentil, dinto aya dakdakkel ti pannakaan-anayda?
13 Кажу́ бо я вам, поганам: через те, що я апо́стол поганів, я хвалю́ свою службу,
Ket agsasaoak ita kadakayo a Hentil. Yantangay ta apostolak kadagiti Hentil, ipagpannakkelko ti ministeryok.
14 може як викличу за́здрість у своїх за тілом, і спасу́ де́кого з них.
Nalabit a mapaapalko dagiti nagtaud iti lasagko. Nalabit a maisalakantayo dagiti dadduma kadakuada.
15 Коли ж відки́нення їх — то прими́рення світу, то що́ їхнє прийняття́, як не життя з мертвих?
Ta no ti pannakailaksid dagitoy ket ti panagkakapia ti lubong, anianto ti pannakaawatda no di ket biag manipud iti patay?
16 А коли святий пе́рвісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й ві́ття святе.
No nailasin dagiti umuna a bunga, kasta met ti masa a maaramid iti tinapay. No nailasin ti ramut, kasta met dagiti sanga.
17 Коли ж деякі з галу́зок відломи́лися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепи́вся між них і став спільнико́м то́вщу оли́вного ко́реня,
Ngem no natukkol dagiti dadduma kadagiti sanga, no sika, a balang a sanga iti olibo, ket naisilpo kadakuada, ken no nakibingayka kadakuada iti nabaknang a ramut iti puon ti olibo,
18 то не вихваляйся перед галу́зками; а коли вихваля́єшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе.
saanka nga agpasindayag kadagiti sanga. Ngem no agpasindayagka, saan a sika iti mangtultulong iti ramut, ngem ti ramut ti mangtultulong kenka.
19 Отже скажеш: „Галу́зки відломи́лися, щоб я прищепи́вся“.
Ket ibagamto ngarud, “Natukkol dagiti sanga tapno maisilpoak.”
20 Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.
Pudno dayta. Natukkolda gapu iti saanda a panamati, ngem sititibkerkayo a nakatakder gapu iti pammatiyo. Saanyo a panunoten a nangato unay ta bagiyo, ngem agbutengkayo.
21 Бо коли Бог природних галу́зок не пожалував, то Він і тебе не пожа́лує!
Ta no saan a kinailalaan ti Dios dagiti kadawyan a sanga, saannakayo met a kailalaan.
22 Отже, бач до́брість і суво́рість Божу, — на відпалих суворість, а на тебе до́брість Божа, коли перебу́деш у до́брості, коли ж ні, то й ти бу́деш відтя́тий.
Kitaenyo ngarud dagiti naimbag a tignay ken ti kinaulpit ti Dios. Iti sabali a bangir, immay ti kinaulpit kadagiti Judio a natinnag. Ngem iti sabali a bangir, umay ti kinaimbag ti Dios kadakayo, no agtultuloykayo iti kinaimbagna. No saan, maputedkayonto met.
23 Та й вони, коли не зоста́нуться в невірстві, прище́пляться, бо має Бог силу їх знов прищепи́ти.
Ken kasta met, no saanda nga agtultuloy iti saanda a panamati, maisilpodanto manen. Ta kabaelan ti Dios nga isilpo manen ida.
24 Бо коли ти відтя́тий з оливки, дикої з природи, і проти природи заще́плений до доброї оливки, то скільки ж більше ті, що природні, прище́пляться до своєї власної оливки?
Ta no naputedkayo manipud iti naggapuanyo a puon a balang nga olibo, ket naisupadi iti kadawyan, naisilpokayo iti napintas a puon ti olibo, saan kadi nga ad-adda pay kadagitoy a Judio, nga isuda dagiti pudno a sangsanga, a maisilpoda manen iti bukodda a puon ti olibo?
25 Бо не хо́чу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, — щоб не були́ ви високої думки про себе, що жорстокість ста́лась Ізраїлеві поча́сти, аж поки не вві́йде повне число поган,
Ta saanko kayat a saanyo a maammoan, kakabsat, iti daytoy a palimed, tapno saankayo nga agbalin a nasirib iti bukodyo a panagpanpanunot. Daytoy a palimed ket adda napasamak a sangkapaset a pannakapatangken iti Israel, agingga a dumteng ti pannakaan-anay dagiti Hentil.
26 і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: „При́йде з Сіо́ну Спаситель, і відве́рне безбожність від Якова,
Maisalakanto ngarud amin nga Israel, kas iti naisurat: “Umayto manipud ti Sion ti Mangisalakan. Ikkatennanto iti kinadakes manipud kenni Jacob.
27 і це запові́т їм від Мене, коли відійму́ гріхи їхні!“
Ket daytoyto ti tulagko kadakuada, inton ikkatek dagiti basbasolda.”
28 Тож вони за Єва́нгелією вороги ради вас, а за вибором — улю́блені ради отців.
Iti sabali a bangir, maipapan iti ebanghelio, nagurada gapu kadakayo. Iti sabali met a bangir, segun iti panangpili ti Dios, naay-ayatda gapu kadagiti kapuonan.
29 Бо да́ри й покли́кання Божі невідмінні.
Ta saan a mabaliwan dagiti sagut ken ayab ti Dios.
30 Бо як і ви були́ колись неслухняні Богові, а тепер поми́лувані через їхній непо́слух,
Ta sigud a nasukirkayo iti Dios, ngem ita naawatyo ti asi gapu iti saanda a panagtulnog.
31 так і вони тепер спроти́вились для поми́лування вас, щоб і самі були помилувані.
Kasta met nga ita, nagbalin a nasukir dagitoy a Judio. Ti nagbanaganna dayta ket babaen ti asi a naipakita kadakayo ket umawatda met ita iti asi.
32 Бо замкнув Бог усіх у непо́слух, щоб помилувати всіх. (eleēsē g1653)
Ta pinagtalinaed ida ti Dios iti kinasukir tapno maipakitana ti asina iti amin. (eleēsē g1653)
33 О глиби́но багатства, і премудрости, і знання́ Божого! Які недовідо́мі при́суди Його, і недослі́джені дороги Його!
Anian ti kinaadalem dagiti kinabaknang ti kinasirib ken kinalaing ti Dios! Anian a saan a mabirukan dagiti panangukomna, ken saan a matakwatan dagiti wagasna!
34 „Бо хто розум Господній пізнав? Або хто був дорадник Йому?
“Ta siasino ti nakaammo iti panunot ti Dios? Wenno siasino ti nagbalin a manangbalakadna?
35 Або хто давніш Йому дав, і йому бу́де відда́но?“
Wenno siasino ti immuna a nangted iti uray ania a banag iti Dios, tapno masubadan daytoy kenkuana?”
36 Бо все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амі́нь. (aiōn g165)
Ta manipud kenkuana, ken babaen kenkuana, ken kenkuana, ti amin a banbanag. Kenkuana ti dayaw iti agnanayon. Amen. (aiōn g165)

< До римлян 11 >