До римлян 11
1 Отож я питаю: Чи ж Бог відкинув наро́да Свого́? Зо́всім ні! Бо й я ізра́їльтянин, із насіння Авраамового, Веніями́нового племени.
ⲁ̅ϯϫⲱ ⲟⲩⲛ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲙⲏ ⲁ ⲫϯ ⲭⲁ ⲡⲉϥⲗⲁⲟⲥ ⳿ⲛⲥⲱϥ ⳿ⲛⲛⲉⲥϣⲱⲡⲓ ⲕⲉⲅⲁⲣ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ϩⲱ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⲟⲩ⳿ⲏⲥⲣⲁⲏⲗⲓⲧⲏⲥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⳿ⲡ⳿ϫⲣⲟϫ ⳿ⲛⲁⲃⲣⲁⲁⲙ ⳿ⲧⲫⲩⲗⲏ ⳿ⲙⲃⲉⲛⲓ⳿ⲁⲙⲓⲛ.
2 Не відкинув Бог наро́да Свого́, що його перше знав. Чи ви не знаєте, що гово́рить Писа́ння „про Іллю“, як він ска́ржиться Богові на Ізраїля, кажучи:
ⲃ̅⳿ⲙⲡⲉ ⲫϯ ⲭⲁ ⲡⲉϥⲗⲁⲟⲥ ⳿ⲛⲥⲱϥ ⲫⲏⲉⲧⲁϥⲉⲣϣⲟⲣⲡ ⳿ⲛⲥⲟⲩⲱⲛϥ ϣⲁⲛ ⲧⲉⲧⲉⲛ⳿ⲉⲙⲓ ⲁⲛ ϫⲉ ⲟⲩ ⲡⲉⲧⲉ ϯ⳿ⲅⲣⲁⲫⲏ ϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟϥ ϧⲉⲛ ⲏⲗⲓⲁⲥ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⲉⲧⲁϥⲥⲉⲙⲓ ⳿ⲙⲫϯ ⳿ⲉ⳿ⲡⲓⲥ̅ⲗ̅.
3 „Господи, вони повбивали пророків Твоїх, і Твої же́ртівники поруйнували, і лишився я сам, і шукають моєї душі“.
ⲅ̅ϫⲉ Ⲡ⳪ ⲛⲉⲕ⳿ⲡⲣⲟⲫⲏⲧⲏⲥ ⲁⲩϧⲟⲑⲃⲟⲩ ⲛⲉⲕⲙⲁ⳿ⲛⲉⲣϣⲟⲩϣⲱⲟⲩϣⲓ ⲁⲩⲟⲩⲟϫⲡⲟⲩ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⳿ⲙⲙⲁⲩⲁⲧ ⲁⲓⲥⲱϫⲡ ⲟⲩⲟϩ ⲥⲉⲕⲱϯ ⳿ⲛⲥⲁ ⲧⲁ ⲯⲩⲭⲏ.
4 Та що каже йому Божа відповідь: „Я для Себе зоставив сім тисяч мужа, що перед Ваа́лом колін не схилили“.
ⲇ̅ⲁⲗⲗⲁ ⲟⲩ ⲡⲉⲧⲉ ⲡⲓ⳿ⲭⲣⲏⲙⲁⲧⲓⲥⲙⲟⲥ ϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲁϥ ⲁⲓⲥⲱϫⲡ ⲛⲏⲓ ⳿ⲛⲍ̅ ⳿ⲛϣⲟ ⳿ⲛⲣⲱⲙⲓ ⲛⲁⲓ ⲉⲧⲉ ⳿ⲙⲡⲟⲩⲕⲉⲗϫ ⲕⲉⲗⲓ ⳿ⲛϯⲃⲁⲁⲗ.
5 Також і тепе́рішнього ча́су залиши́вся останок за ви́бором благодаті.
ⲉ̅ⲡⲁⲓⲣⲏϯ ⲟⲛ ϧⲉⲛ ⲡⲁⲓⲥⲏⲟⲩ ⳿ⲛⲧⲉ ϯ ⲛⲟⲩ ⲟⲩⲗⲩⲙⲙⲁ ⲕⲁⲧⲁ ⲟⲩⲙⲉⲧⲥⲱⲧⲡ ⳿ⲛⲟⲩ⳿ϩⲙⲟⲧ ⲁϥϣⲱⲡⲓ.
6 А коли за благода́ттю, то не з учинків, інакше благода́ть не була́ б благода́ттю. А коли з учинків, то це більше не благода́ть, інакше вчи́нок не є вже вчинок.
ⲋ̅ⲓⲥϫⲉ ⲇⲉ ϧⲉⲛ ⲟⲩ⳿ϩⲙⲟⲧ ⲓⲉ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ϩⲁⲛ⳿ϩⲃⲏⲟⲩ⳿ⲓ ⲁⲛ ⲡⲉ ⳿ⲙⲙⲟⲛ ⲡⲓ⳿ϩⲙⲟⲧ ⳿ϥⲛⲁⲉⲣ⳿ϩⲙⲟⲧ ⲁⲛ ϫⲉ.
7 Що ж? Чого Ізраїль шукає, того не оде́ржав, та оде́ржали ви́брані, а останні затверді́ли,
ⲍ̅ⲟⲩ ϫⲉ ⲫⲏ ⲡⲉⲧⲉ ⳿ⲡⲓⲥ̅ⲗ̅ ⲕⲱϯ ⳿ⲛⲥⲱϥ ⲫⲁⲓ ⳿ⲙⲡⲉϥϣⲁϣⲛⲓ ⳿ⲉⲣⲟϥ ϯⲙⲉⲧⲥⲱⲧⲡ ⲇⲉ ⲁⲥϯⲙⲁϯ ⳿ⲡⲥⲉⲡⲓ ⲇⲉ ⲁⲩⲑⲱⲙ ⳿ⲛϩⲏⲧ.
8 як написано: „Бог дав їм духа засипа́ння, очі, щоб не бачили, і ву́ха, щоб не чули, аж до сього́днішнього дня“.
ⲏ̅ⲕⲁⲧⲁ⳿ⲫⲣⲏϯ ⲉⲧ⳿ⲥϧⲏⲟⲩⲧ ϫⲉ ⲁ ⲫϯ ϯ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲛⲟⲩⲡ͞ⲛⲁ̅ ⳿ⲛⲧⲱⲙⲧ ⲛⲉⲙ ϩⲁⲛⲃⲁⲗ ⳿ⲉ⳿ϣⲧⲉⲙⲛⲁⲩ ⳿ⲙⲃⲟⲗ ⲛⲉⲙ ϩⲁⲛⲙⲁϣϫ ⳿ⲉ⳿ϣⲧⲉⲙⲥⲱⲧⲉⲙ ϣⲁ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲫⲟⲟⲩ ⳿ⲛ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ.
9 А Дави́д каже: „Нехай станеться стіл їхній за сітку й за па́стку, і на спокусу, та їм на заплату;
ⲑ̅ⲟⲩⲟϩ ⲇⲁⲩⲓⲇ ϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲙⲁⲣⲉ ⲧⲟⲩ⳿ⲧⲣⲁⲡⲉⲍⲁ ϣⲱⲡⲓ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲛⲟⲩⲫⲁϣ ⲛⲉⲙ ⲟⲩϫⲟⲣϫⲥ ⲛⲉⲙ ⲟⲩ⳿ⲥⲕⲁⲛⲇⲁⲗⲟⲛ ⲛⲉⲙ ⲟⲩϯ ϣⲉⲃⲓⲱ ⲛⲱⲟⲩ.
10 нехай потемні́ють їхні очі, щоб не бачили, хай наза́вжди зігне́ться хребе́т їхній!“
ⲓ̅ⲛⲟⲩⲃⲁⲗ ⲙⲁⲣⲟⲩⲉⲣ⳿ⲭⲣⲉⲙⲧⲥ ⳿ⲉ⳿ϣⲧⲉⲙⲛⲁⲩ ⳿ⲙⲃⲟⲗ ⲧⲟⲩϭⲓⲥⲓ ⲙⲁⲣⲉⲥⲕⲱⲗϫ ⳿ⲛⲥⲏⲟⲩ ⲛⲓⲃⲉⲛ.
11 Тож питаю: Чи ж спіткну́лись вони, щоб упасти? Зо́всім ні! Але з їхнього зане́паду — спасі́ння поганам, щоб ви́кликати за́здрість у них.
ⲓ̅ⲁ̅ϯϫⲱ ⲟⲩⲛ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲙⲏ ⲁⲩ⳿ⲥⲗⲁϯ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲥⲉϩⲉⲓ ⳿ⲛⲛⲉⲥϣⲱⲡⲓ ⲁⲗⲗⲁ ⳿ⲛ⳿ϧⲣⲏⲓ ϧⲉⲛ ⲡⲟⲩⲡⲁⲣⲁⲡⲧⲱⲙⲁ ⲁ ⳿ⲡⲟⲩϫⲁⲓ ϣⲱⲡⲓ ⳿ⲛⲛⲓⲉⲑⲛⲟⲥ ϫⲉ ⳿ⲛⲥⲉϯⲭⲟϩ ⲛⲱⲟⲩ.
12 А коли їхній зане́пад — багатство для світу, а їхнє упоко́рення — багатство поганам, — скільки ж більш повнота́ їхня?
ⲓ̅ⲃ̅ⲓⲥϫⲉ ⲡⲟⲩⲡⲁⲣⲁⲡⲧⲱⲙⲁ ⲁϥⲉⲣ ⲟⲩⲙⲉⲧⲣⲁⲙⲁ⳿ⲟ ⳿ⲙⲡⲓⲕⲟⲥⲙⲟⲥ ⲟⲩⲟϩ ⲡⲟⲩϭⲣⲟϩ ⲁϥⲉⲣ ⲙⲉⲧⲣⲁⲙⲁ⳿ⲟ ⳿ⲛⲛⲓⲉⲑⲛⲟⲥ ⲓⲉ ⲁⲩⲏⲣ ⲡⲉ ⲡⲟⲩϫⲱⲕ.
13 Кажу́ бо я вам, поганам: через те, що я апо́стол поганів, я хвалю́ свою службу,
ⲓ̅ⲅ̅ϯϫⲱ ⲇⲉ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲱⲧⲉⲛ ϧⲁ ⲛⲓⲉⲑⲛⲟⲥ ⳿ⲉⲫⲟⲥⲟⲛ ⲙⲉⲛ ⲟⲩⲛ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ϯⲟⲓ ⳿ⲛ⳿ⲁⲡⲟⲥⲧⲟⲗⲟⲥ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓⲉⲑⲛⲟⲥ ϯϯⲱⲟⲩ ⳿ⲛⲧⲁⲇⲓ⳿ⲁⲕⲟⲛⲓⲁ.
14 може як викличу за́здрість у своїх за тілом, і спасу́ де́кого з них.
ⲓ̅ⲇ̅ϫⲉ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲁϯⲭⲟϩ ⳿ⲛⲧⲁⲥⲁⲣⲝ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲁⲛⲟϩⲉⲙ ⳿ⲛϩⲁⲛⲟⲩⲟⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛϧⲏⲧⲟⲩ.
15 Коли ж відки́нення їх — то прими́рення світу, то що́ їхнє прийняття́, як не життя з мертвих?
ⲓ̅ⲉ̅ⲓⲥϫⲉ ⲅⲁⲣ ⲁ ⲡⲟⲩϩⲓⲟⲩ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲁϥⲉⲣ ⲟⲩϩⲱⲧⲡ ⳿ⲙⲡⲓⲕⲟⲥⲙⲟⲥ ⲓⲉ ⲁϣ ⲡⲉ ⲡⲟⲩ⳿ⲓⲛⲓ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲃⲏⲗ ⳿ⲉ⳿ⲡⲱⲛϧ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⲛⲉⲑⲙⲱⲟⲩⲧ.
16 А коли святий пе́рвісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й ві́ття святе.
ⲓ̅ⲋ̅ⲓⲥϫⲉ ⲇⲉ ϯⲁⲡⲁⲣⲭⲏ ⲟⲩⲁⲃ ⲓⲉ ⳿ϥⲟⲩⲁⲃ ⲟⲛ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓⲕⲉⲟⲩⲱϣⲉⲙ ⲟⲩⲟϩ ⲓⲥϫⲉ ϯ ⲛⲟⲩⲛⲓ ⲟⲩⲁⲃ ⲓⲉ ⳿ⲥⲟⲩⲁⲃ ⲟⲛ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓⲕⲉϫⲁⲗ.
17 Коли ж деякі з галу́зок відломи́лися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепи́вся між них і став спільнико́м то́вщу оли́вного ко́реня,
ⲓ̅ⲍ̅ⲓⲥϫⲉ ⲇⲉ ⲁ ϩⲁⲛⲟⲩⲟⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⲛⲓϫⲁⲗ ⲁⲩⲕⲱⲣϫ ⳿ⲛⲑⲟⲕ ⲇⲉ ⳿ⲛⲑⲟⲕ ⲟⲩ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ϯⲃⲱ ⳿ⲛϫⲱⲓⲧ ⳿ⲛϣⲁϣⲓ ⲁⲩⲉⲣⲕⲓⲛ⳿ⲇⲣⲓⲍⲓⲛ ⳿ⲙⲙⲟⲕ ⳿ⲛ⳿ϧⲣⲏⲓ ⳿ⲛϧⲏⲧⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲕⲉⲣ⳿ϣⲫⲏⲣ ⳿ⲙⲡⲓⲕⲉⲛⲓ ⳿ⲛⲧⲉ ⳿ⲑⲛⲟⲩⲛⲓ ⳿ⲛϯⲃⲱ ⳿ⲛϫⲱⲓⲧ.
18 то не вихваляйся перед галу́зками; а коли вихваля́єшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе.
ⲓ̅ⲏ̅⳿ⲙⲡⲉⲣϣⲟⲩϣⲟⲩ ⳿ⲙⲙⲟⲕ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲛⲓϫⲁⲗ ⲓⲥϫⲉ ⲇⲉ ⳿ⲛⲑⲟⲕ ⳿ⲕϣⲟⲩϣⲟⲩ ⳿ⲙⲙⲟⲕ ⳿ⲛⲑⲟⲕ ⲁⲛ ⲉⲧϥⲁⲓ ϧⲁ ϯⲛⲟⲩⲛⲓ ⲁⲗⲗⲁ ϯⲛⲟⲩⲛⲓ ⲉⲧⲧⲱⲟⲩⲛ ϧⲁⲣⲟⲕ.
19 Отже скажеш: „Галу́зки відломи́лися, щоб я прищепи́вся“.
ⲓ̅ⲑ̅⳿ⲭⲛⲁϫⲟⲥ ⲟⲩⲛ ϫⲉ ϩⲁⲛⲟⲩⲟⲛ ⲕⲱⲣϫ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⲛⲓϫⲁⲗ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⳿ⲛⲧⲟⲩⲉⲣⲕⲩⲛ⳿ⲇⲣⲓⲍⲓⲛ ⳿ⲙⲙⲟⲓ.
20 Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.
ⲕ̅ⲕⲁⲗⲱⲥ ⲁⲩⲕⲱⲣϫ ϧⲉⲛ ⲧⲟⲩⲙⲉⲧⲁⲑⲛⲁϩϯ ⳿ⲛⲑⲟⲕ ⲇⲉ ⳿ⲕⲟϩⲓ ⳿ⲉⲣⲁⲧⲕ ϧⲉⲛ ⳿ⲫⲛⲁϩϯ ⳿ⲙⲡⲉⲣϭⲓⲥⲓ ⳿ⲛϩⲏⲧ ⲁⲗⲗⲁ ⲁⲣⲓϩⲟϯ.
21 Бо коли Бог природних галу́зок не пожалував, то Він і тебе не пожа́лує!
ⲕ̅ⲁ̅ⲓⲥϫⲉ ⲅⲁⲣ ⳿ⲙⲡⲉ ⲫϯ ϯⲁⲥⲟ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲛⲓⲕⲁⲧⲁⲫⲩⲥⲓⲥ ⳿ⲛϫⲁⲗ ⲟⲩⲇⲉ ⳿ⲛⲑⲟⲕ ϩⲱⲕ ⳿ⲛⲛⲉϥϯⲁⲥⲟ ⳿ⲉⲣⲟⲕ.
22 Отже, бач до́брість і суво́рість Божу, — на відпалих суворість, а на тебе до́брість Божа, коли перебу́деш у до́брості, коли ж ні, то й ти бу́деш відтя́тий.
ⲕ̅ⲃ̅⳿ⲁⲛⲁⲩ ⲟⲩⲛ ⳿ⲉϯⲙⲉⲧⲭ̅ⲥ̅ ⲛⲉⲙ ϯⲙⲉⲧⲣⲉϥϣⲱⲧ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛⲧⲉ ⲫϯ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲛⲏ ⲙⲉⲛ ⲉⲧⲁⲩϩⲉⲓ ⲟⲩϣⲱⲧ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⲇⲉ ⳿ⲉϫⲱⲕ ⲟⲩⲙⲉⲧⲭ͞ⲣⲥ̅ ⳿ⲛⲧⲉ ⲫϯ ⳿ⲉϣⲱⲡ ⲇⲉ ⲁⲕϣⲁⲛⲟϩⲓ ϧⲉⲛ ϯⲙⲉⲧⲭ͞ⲣⲥ̅ ⳿ⲙⲙⲟⲛ ⳿ⲛⲑⲟⲕ ϩⲱⲕ ⲥⲉⲛⲁⲕⲟⲣϫⲕ.
23 Та й вони, коли не зоста́нуться в невірстві, прище́пляться, бо має Бог силу їх знов прищепи́ти.
ⲕ̅ⲅ̅ⲟⲩⲟϩ ⲛⲓⲕⲉⲭⲱⲟⲩⲛⲓ ⲁⲩ⳿ϣⲧⲉⲙⲟϩⲓ ϧⲉⲛ ϯⲙⲉⲧⲁⲑⲛⲁϩϯ ⲥⲉⲛⲁⲉⲣⲕⲩⲛ⳿ⲇⲣⲓⲍⲓⲛ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⳿ⲛⲕⲉⲥⲟⲡ.
24 Бо коли ти відтя́тий з оливки, дикої з природи, і проти природи заще́плений до доброї оливки, то скільки ж більше ті, що природні, прище́пляться до своєї власної оливки?
ⲕ̅ⲇ̅ⲓⲥϫⲉ ⳿ⲛⲑⲟⲕ ⲁⲩⲕⲟⲣϫⲕ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲁ ϯ ⲕⲁⲧⲁⲫⲩⲥⲓⲥ ⳿ⲙⲃⲱ ⳿ⲛϫⲱⲓⲧ ⳿ⲛϣⲁϣⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲉⲣⲕⲩⲛ⳿ⲇⲣⲓⲍⲓⲛ ⳿ⲙⲙⲟⲕ ⲡⲁⲣⲁ ⲧⲉⲕⲫⲩⲥⲓⲥ ⳿ⲉ ϯⲃⲱ ⳿ⲛϫⲱⲓⲧ ⳿ⲛⲛⲟⲩⲧⲉⲙ ⲡⲱⲥⲟ ⲙⲁⲗⲗⲟⲛ ⲛⲁⲓ ⲉⲩⲛⲁⲉⲣⲕⲩⲛ⳿ⲇⲣⲓⲍⲓⲛ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⲕⲁⲧⲁ ⲧⲟⲩⲫⲩⲥⲓⲥ ⳿ⲉⲧⲟⲩⲃⲱ ⳿ⲛϫⲱⲓⲧ ⳿ⲙⲙⲓⲛ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ.
25 Бо не хо́чу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, — щоб не були́ ви високої думки про себе, що жорстокість ста́лась Ізраїлеві поча́сти, аж поки не вві́йде повне число поган,
ⲕ̅ⲉ̅⳿ⲛϯⲟⲩⲉϣ ⲑⲏⲛⲟⲩ ⲇⲉ ⲁⲛ ⲛⲁ⳿ⲥⲛⲏⲟⲩ ⲉⲣⲉⲧⲉⲛⲟⲓ ⳿ⲛⲁⲧ⳿ⲉⲙⲓ ⳿ⲉⲡⲁⲓⲙⲩⲥⲧⲏⲣⲓⲟⲛ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲉⲧⲉⲛ⳿ϣⲧⲉⲙϣⲱⲡⲓ ⲉⲣⲉⲧⲉⲛⲟⲓ ⳿ⲛⲥⲁⲃⲉ ⲛⲱⲧⲉⲛ ⳿ⲙⲙⲁⲩⲁⲧⲉⲛ ⲑⲏⲛⲟⲩ ϫⲉ ⲟⲩⲑⲱⲙ ⳿ⲛϩⲏⲧ ⲁϥϣⲱⲡⲓ ⳿ⲙ⳿ⲡⲓⲥ̅ⲗ̅ ϧⲉⲛ ⲟⲩ⳿ⲁⲡⲟⲙⲉⲣⲟⲥ ϣⲁⲧⲉ ⳿ⲡϫⲱⲕ ⳿ⲛⲛⲓⲉⲑⲛⲟⲥ ⳿ⲓ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ.
26 і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: „При́йде з Сіо́ну Спаситель, і відве́рне безбожність від Якова,
ⲕ̅ⲋ̅ⲟⲩⲟϩ ⲡⲁⲓⲣⲏϯ ⳿ⲡⲓⲥ̅ⲗ̅ ⲧⲏⲣϥ ⲉϥ⳿ⲉⲛⲟϩⲉⲙ ⲕⲁⲧⲁ⳿ⲫⲣⲏϯ ⲉⲧ⳿ⲥϧⲏⲟⲩⲧ ϫⲉ ⲉϥ⳿ⲉ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⲥⲓⲱⲛ ⳿ⲛϫⲉ ⲫⲏⲉⲑⲛⲁⲛⲟϩⲉⲙ ⲉϥ⳿ⲉⲧⲁⲥⲑⲟ ⳿ⲛⲛⲓⲙⲉⲧⲁⲥⲉⲃⲏⲥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲁ ⲓⲁⲕⲱⲃ.
27 і це запові́т їм від Мене, коли відійму́ гріхи їхні!“
ⲕ̅ⲍ̅ⲟⲩⲟϩ ⲑⲁⲓ ⲧⲉ ⲧⲁⲇⲓ⳿ⲁⲑⲏⲕⲏ ⲉⲑⲛⲁϣⲱⲡⲓ ⲛⲱⲟⲩ ϩⲟⲧⲁⲛ ⲁⲓϣⲁⲛⲱⲗⲓ ⳿ⲛⲛⲟⲩⲛⲟⲃⲓ.
28 Тож вони за Єва́нгелією вороги ради вас, а за вибором — улю́блені ради отців.
ⲕ̅ⲏ̅ⲕⲁⲧⲁ ⲙⲉⲛ ⲡⲓⲉⲩⲁⲅⲅⲉⲗⲓⲟⲛ ϩⲁⲛϫⲁϫⲓ ⲛⲉ ⲉⲑⲃⲉ ⲑⲏⲛⲟⲩ ⲕⲁⲧⲁ ϯⲙⲉⲧⲥⲱⲧⲡ ⲇⲉ ϩⲁⲛⲙⲉⲛⲣⲁϯ ⲛⲉ ⲉⲑⲃⲉ ⲛⲟⲩⲓⲟϯ.
29 Бо да́ри й покли́кання Божі невідмінні.
ⲕ̅ⲑ̅ϩⲁⲛⲁⲑⲟⲩⲱⲙ ⳿ⲛ⳿ϩⲑⲏⲟⲩ ⲅⲁⲣ ⲛⲉ ⲛⲓ⳿ϩⲙⲟⲧ ⳿ⲛⲧⲉ ⲫϯ ⲛⲉⲙ ⲡⲓⲑⲱϩⲉⲙ.
30 Бо як і ви були́ колись неслухняні Богові, а тепер поми́лувані через їхній непо́слух,
ⲗ̅⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⲅⲁⲣ ⳿ⲛⲑⲱⲧⲉⲛ ⲉⲧⲁⲣⲉⲧⲉⲛⲉⲣⲁⲧⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲛⲥⲁ ⲫϯ ⳿ⲛⲟⲩⲥⲏⲟⲩ ϯⲛⲟⲩ ⲇⲉ ⲁⲩⲛⲁⲓ ⲛⲱⲧⲉⲛ ϧⲉⲛ ϯⲙⲉⲧⲁⲧⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲁⲓ.
31 так і вони тепер спроти́вились для поми́лування вас, щоб і самі були помилувані.
ⲗ̅ⲁ̅ⲡⲁⲓⲣⲏϯ ⲛⲁⲓ ϩⲱⲟⲩ ϯⲛⲟⲩ ⲁⲩⲉⲣⲁⲧⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲛⲥⲁ ⲡⲉⲧⲉⲛⲛⲁⲓ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲥⲉⲛⲁ⳿ⲓ ⲛⲱⲟⲩ ϩⲱⲟⲩ ϯⲛⲟⲩ.
ⲗ̅ⲃ̅ⲁ ⲫϯ ⲅⲁⲣ ⲙⲁ⳿ϣⲑⲁⲙ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲉⲛ ⲟⲩⲟⲛ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ϧⲁ ⲟⲩⲙⲉⲧⲁⲧⲥⲱⲧⲉⲙ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲉϥⲛⲁⲓ ⳿ⲛⲟⲩⲟⲛ ⲛⲓⲃⲉⲛ. (eleēsē g1653)
33 О глиби́но багатства, і премудрости, і знання́ Божого! Які недовідо́мі при́суди Його, і недослі́джені дороги Його!
ⲗ̅ⲅ̅ⲱ ⳿ⲡϣⲱⲕ ⳿ⲛϯⲙⲉⲧⲣⲁⲙⲁ⳿ⲟ ⲛⲉⲙ ϯ ⲥⲟⲫⲓ⳿ⲁ ⲛⲉⲙ ⲡⲓ⳿ⲉⲙⲓ ⳿ⲛⲧⲉ ⲫϯ ϩⲱⲥ ϩⲁⲛⲁⲧϧⲉⲧϧⲱⲧⲟⲩ ⲛⲉ ⲛⲉϥϩⲁⲡ ⲟⲩⲟϩ ϩⲁⲛⲁⲧ ϭⲓⲧⲁⲧⲥⲓ ⳿ⲛⲥⲱⲟⲩ ⲛⲉ ⲛⲉϥⲙⲱⲓⲧ.
34 „Бо хто розум Господній пізнав? Або хто був дорадник Йому?
ⲗ̅ⲇ̅ⲛⲓⲙ ⲅⲁⲣ ⲡⲉⲧⲁϥ⳿ⲉⲙⲓ ⳿ⲉ⳿ⲡϩⲏⲧ ⳿ⲙⲠ⳪ ⲓⲉ ⲛⲓⲙ ⲁϥⲉⲣ⳿ϣⲫⲏⲣ ⳿ⲛⲥⲟϭⲛⲓ ⲛⲉⲙⲁϥ.
35 Або хто давніш Йому дав, і йому бу́де відда́но?“
ⲗ̅ⲉ̅ⲓⲉ ⲛⲓⲙ ⲁϥⲉⲣϣⲟⲣⲡ ⳿ⲛϯ ⲛⲁϥ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲉϥϯ ⲛⲁϥ ⳿ⲛⲧⲟⲩϣⲉⲃⲓⲱ.
