< Псалми 88 >
1 Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґента хору. На „Махалат леаннот“. Пісня навча́льна Ге́мана езрахе́янина. Господи, Боже спасі́ння мого́, вдень я кли́чу й вночі Я перед Тобою:
Cantiques. Psaume des fils de Coré. Au maître de chant. A chanter sur le ton plaintif. Cantique d'Héman l'Ezrahite. Yahweh, Dieu de mon salut, quand je crie la nuit devant toi,
2 хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зо́йку мого,
que ma prière arrive en ta présence, prête l'oreille à mes supplications!
3 душа бо моя насити́лась нещастями, а життя моє збли́зилося до шео́лу! (Sheol )
Car mon âme est rassasiée de maux, et ma vie touche au schéol. (Sheol )
4 Я до тих прирахований став, що в могилу відхо́дять, я став, немов муж той безсилий.
On me compte parmi ceux qui descendent dans la fosse, je suis comme un homme à bout de forces.
5 Я кинений серед померлих, немов оті тру́пи, що в гро́бі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потя́ті вони від Твоєї руки.
je suis comme délaissé parmi les morts, pareil aux cadavres étendus dans le sépulcre, dont tu n'as plus le souvenir, et qui sont soustraits à ta main.
6 Умісти́в Ти мене в глибоче́зну могилу, до пітьми́ в глибина́х.
Tu m'as jeté au fond de la fosse, dans les ténèbres, dans les abîmes.
7 На мене лягла́ Твоя лють, і Ти всіма́ Своїми лама́ннями мучив мене. (Се́ла)
Sur moi s'appesantit ta fureur, tu m'accables de tous tes flots. — Séla.
8 Віддалив Ти від мене знайо́мих моїх, учинив Ти мене за оги́ду для них, Я за́мкнений і не вихо́джу,
Tu as éloigné de moi mes amis, tu m'as rendu pour eux un objet d'horreur; je suis emprisonné sans pouvoir sortir;
9 стемні́ло з біди моє око. Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простяга́ю до Тебе ру́ки свої!
mes yeux se consument dans la souffrance. Je t'invoque tout le jour, Yahweh, j'étends les mains vers toi.
10 Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи тру́пи встануть і будуть хвали́ти Тебе? (Се́ла)
Feras-tu un miracle pour les morts; ou bien les ombres se lèveront-elles pour te louer? — Séla.
11 Хіба милість Твоя буде в гро́бі звіща́тись, а вірність Твоя в аввадо́ні?
Publie-t-on ta bonté dans le sépulcre, ta fidélité dans l'abîme?
12 Чи позна́ється в те́мряві чудо Твоє, а в краю́ забуття́ — справедливість Твоя?
Tes prodiges sont-ils connus dans la région des ténèbres et ta justice dans la terre de l'oubli?
13 Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випере́джує.
Et moi, Yahweh, je crie vers toi, ma prière va au-devant de toi dès le matin.
14 Для чо́го, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?
Pourquoi, Yahweh, repousses-tu mon âme, me caches-tu ta face?
15 Нужде́нний я та помираю відма́лку, перено́шу страхіття Твої, я осла́блений став.
Je suis malheureux et moribond depuis ma jeunesse; sous le poids de tes terreurs, je ne sais que devenir.
16 Перейшли́ надо мною Твої пересе́рдя, страхіття Твої зруйнува́ли мене, —
Tes fureurs passent sur moi, tes épouvantes m'accablent.
17 вони оточа́ють мене, як вода, увесь день, вони ра́зом мене обляга́ють.
Comme des eaux débordées elles m'environnent tout le jour; elles m'assiègent toutes ensemble.
18 друга й при́ятеля віддалив Ти від мене, знайо́мі мої — як та те́мрява!
Tu as éloigné de moi mes amis et mes proches; mes compagnons, ce sont les ténèbres de la tombe.