Псалми 88
1 Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґента хору. На „Махалат леаннот“. Пісня навча́льна Ге́мана езрахе́янина. Господи, Боже спасі́ння мого́, вдень я кли́чу й вночі Я перед Тобою:
A SONG. A PSALM OF THE SONS OF KORAH. TO THE OVERSEER. [SET] ON “SICKNESS TO AFFLICT.” AN INSTRUCTION OF HEMAN THE EZRAHITE. O YHWH, God of my salvation, Daily I have cried, nightly before You,
2 хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зо́йку мого,
My prayer comes in before You, Incline Your ear to my loud cry,
For my soul has been full of evils, And my life has come to Sheol. (Sheol h7585)
4 Я до тих прирахований став, що в могилу відхо́дять, я став, немов муж той безсилий.
I have been reckoned with those going down [to] the pit, I have been as a man without strength.
5 Я кинений серед померлих, немов оті тру́пи, що в гро́бі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потя́ті вони від Твоєї руки.
Among the dead—free, As pierced ones lying in the grave, Whom You have not remembered anymore, Indeed, they have been cut off by Your hand.
6 Умісти́в Ти мене в глибоче́зну могилу, до пітьми́ в глибина́х.
You have put me in the lowest pit, In dark places, in depths.
7 На мене лягла́ Твоя лють, і Ти всіма́ Своїми лама́ннями мучив мене. (Се́ла)
Your fury has lain on me, And You have afflicted [with] all Your breakers. (Selah)
8 Віддалив Ти від мене знайо́мих моїх, учинив Ти мене за оги́ду для них, Я за́мкнений і не вихо́джу,
You have put my acquaintance far from me, You have made me an abomination to them, Shut up—I do not go forth.
9 стемні́ло з біди моє око. Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простяга́ю до Тебе ру́ки свої!
My eye has grieved because of affliction, I called You, O YHWH, all the day, I have spread out my hands to You.
10 Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи тру́пи встануть і будуть хвали́ти Тебе? (Се́ла)
Do You do wonders to the dead? Does Rephaim rise? Do they thank You? (Selah)
11 Хіба милість Твоя буде в гро́бі звіща́тись, а вірність Твоя в аввадо́ні?
Is Your kindness recounted in the grave? Your faithfulness in destruction?
12 Чи позна́ється в те́мряві чудо Твоє, а в краю́ забуття́ — справедливість Твоя?
Are Your wonders known in the darkness? And Your righteousness in the land of forgetfulness?
13 Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випере́джує.
And I, to You, O YHWH, I have cried, And in the morning my prayer comes before You.
14 Для чо́го, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?
Why, O YHWH, do You cast off my soul? You hide Your face from me.
15 Нужде́нний я та помираю відма́лку, перено́шу страхіття Твої, я осла́блений став.
I [am] afflicted, and expiring from youth, I have borne Your terrors—I pine away.
16 Перейшли́ надо мною Твої пересе́рдя, страхіття Твої зруйнува́ли мене, —
Your wrath has passed over me, Your terrors have cut me off,
17 вони оточа́ють мене, як вода, увесь день, вони ра́зом мене обляга́ють.
They have surrounded me as waters all the day, They have gone around against me together,
18 друга й при́ятеля віддалив Ти від мене, знайо́мі мої — як та те́мрява!
You have put lover and friend far from me, My acquaintance [is] the place of darkness!
