Псалми 88
1 Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґента хору. На „Махалат леаннот“. Пісня навча́льна Ге́мана езрахе́янина. Господи, Боже спасі́ння мого́, вдень я кли́чу й вночі Я перед Тобою:
Bir ilahi. Qorah övladlarının məzmuru. Musiqi rəhbəri üçün Ezrahlı Hemanın «Maxalat leannot» üstə oxunan maskili. Ya Rəbb, ey məni qurtaran Allah, Gecə-gündüz Sənə yalvarıram!
2 хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зо́йку мого,
Qoy duam Sənə çatsın, Qulaq as naləmə.
Bəlalardan canım boğazıma gəldi, Həyatım ölülər diyarına yaxınlaşır. (Sheol h7585)
4 Я до тих прирахований став, що в могилу відхо́дять, я став, немов муж той безсилий.
Qəbirə düşənlərin içində sayılıram, Sanki məndə taqət qalmayıb.
5 Я кинений серед померлих, немов оті тру́пи, що в гро́бі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потя́ті вони від Твоєї руки.
Elə bil ölülər içinə düşmüşəm, Yaddaşından silinmişəm, Köməyindən əlimi üzmüşəm, Məzarda yatan meyitlər kimiyəm.
6 Умісти́в Ти мене в глибоче́зну могилу, до пітьми́ в глибина́х.
Məni dərin qəbirə, Dərin, qaranlıq bir yerə saldın.
7 На мене лягла́ Твоя лють, і Ти всіма́ Своїми лама́ннями мучив мене. (Се́ла)
Qəzəbin üstümə gəldi, Təlatümün tamamilə məni əzdi. (Sela)
8 Віддалив Ти від мене знайо́мих моїх, учинив Ти мене за оги́ду для них, Я за́мкнений і не вихо́джу,
Tanışlarımı məndən uzaqlaşdırdın, Onlarda mənə qarşı ikrah yaratdın. Qapalı qalmışam, çıxa bilmirəm,
9 стемні́ло з біди моє око. Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простяга́ю до Тебе ру́ки свої!
Bu zülmümdən gözlərimin nuru sönür. Ya Rəbb, hər gün Səni çağırıram, Sənə əl açıram.
10 Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи тру́пи встануть і будуть хвали́ти Тебе? (Се́ла)
Xariqələrini ölülərəmi göstərəcəksən? Kölgələrmi qalxıb Sənə şükür edəcək? (Sela)
11 Хіба милість Твоя буде в гро́бі звіща́тись, а вірність Твоя в аввадо́ні?
Məhəbbətin məzardamı, Sədaqətin Həlak yerindəmi bəyan olunacaq?
12 Чи позна́ється в те́мряві чудо Твоє, а в краю́ забуття́ — справедливість Твоя?
Xariqələrin qaranlıqdamı, Ədalətin unudulma diyarındamı tanınacaq?
13 Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випере́джує.
Mən isə, ya Rəbb, Səni imdada çağırıram, Duam hər səhər hüzuruna qalxır.
14 Для чо́го, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?
Ya Rəbb, niyə məni rədd edirsən? Niyə məndən üzünü gizlədirsən?
15 Нужде́нний я та помираю відма́лку, перено́шу страхіття Твої, я осла́блений став.
Mən uşaqlıqdan məzlumam, ölümcül haldayam, Göstərdiyin dəhşətlərdən çarəsiz qalmışam.
16 Перейшли́ надо мною Твої пересе́рдя, страхіття Твої зруйнува́ли мене, —
Qəzəbin üzərimdən basır, Verdiyin vahimələrdən məhv oluram.
17 вони оточа́ють мене, як вода, увесь день, вони ра́зом мене обляга́ють.
Bunlar sel kimi məni dövrəyə salır, Bunlar birgə həmişə başımın üstünü alır.
18 друга й при́ятеля віддалив Ти від мене, знайо́мі мої — як та те́мрява!
Yarımı, yoldaşımı məndən uzaqlaşdırmısan, Yalnız qaranlıqla həmdəm olmuşam.
