Псалми 80
1 Для дириґента хору. На „Лілеї“. Свідо́цтво. Псалом Асафів. Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
Pasteur d'Israël, prête l'oreille; toi qui mènes Joseph comme un troupeau, toi qui sièges entre les chérubins, fais briller ta splendeur!
2 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
Devant Éphraïm, Benjamin et Manassé, réveille ta puissance et viens nous sauver.
3 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
O Dieu! rétablis-nous; fais luire ta face, et nous serons sauvés!
4 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
Éternel, Dieu des armées, jusques à quand ta colère fumera-t-elle contre la prière de ton peuple?
5 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
Tu leur fais manger un pain de larmes, et tu leur fais boire des larmes à pleine mesure.
6 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
Tu fais de nous un sujet de contestations pour nos voisins, et nos ennemis se raillent de nous entre eux.
7 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
Dieu des armées! rétablis-nous; fais luire ta face, et nous serons sauvés!
8 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
Tu enlevas de l'Égypte une vigne; tu chassas des nations et tu la plantas.
9 Ти ви́порожнив перед нею, — і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
Tu préparas le sol devant elle; elle poussa ses racines et remplit la terre.
10 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
Les montagnes se couvraient de son ombre, et les cèdres de Dieu de ses sarments.
11 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
Elle étendait ses pampres jusqu'à la mer, et ses rejetons jusqu'au fleuve.
12 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
Pourquoi as-tu rompu ses clôtures, en sorte que tous les passants la pillent?
13 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
Que le sanglier des forêts la dévaste, et que les bêtes des champs la broutent?
14 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
Dieu des armées, reviens! Regarde des cieux, et vois, et visite cette vigne.
15 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
Protège ce que ta droite a planté, et le fils que tu t'es choisi.
16 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
Elle est brûlée, elle est coupée. Ils périssent devant le courroux de ta face.
17 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
Que ta main soit sur l'homme de ta droite, sur le fils de l'homme que tu t'es choisi;
18 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
Et nous ne nous détournerons plus de toi; rends-nous la vie, et nous invoquerons ton nom.
19 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
Éternel, Dieu des armées, rétablis-nous; fais luire ta face, et nous serons sauvés!
