Псалми 66
1 Для дириґента хору. Пісня. Псалом.
En Psalmvisa, till att föresjunga. Fröjdens Gudi, all land.
2 виспівуйте честь Його Йменню, честь для слави Його покладіть!
Lofsjunger, till att ära hans Namn; priser honom härliga.
3 Скажіть Богу: „Які Твої вчинки грізні́! Через силу велику Твою — Твої вороги піддаду́ться Тобі,
Säger till Gud: Huru underliga äro dina gerningar! Dinom fiendom skall fela för dine stora magt.
4 вся земля буде падати до ніг Твоїх, і співати Тобі буде, оспівувати Ймення Твоє!“Се́ла.
All land tillbedje dig, och lofsjunge dig; lofsjunge dino Namne. (Sela)
5 Ідіть і погляньте на Божі діла́, — Він грізни́й у діла́х проти лю́дських сині́в!
Kommer och ser uppå Guds verk; den så underlig är i sina gerningar, ibland menniskors barn.
6 Він на суході́л змінив море, — й перехо́дили рі́чку ногою, — там раділи ми в Ньому!
Han förvandlar hafvet uti det torra, så att man till fot öfver vattnet går. Dess fröjde vi oss i honom.
7 Він царю́є навіки Своєю могу́тністю, очі Його між наро́дами зо́рять, — нехай не несуться відсту́пники! (Се́ла)
Han är rådandes med sine kraft evinnerliga; hans ögon skåda på folken. De affällige skola icke kunna upphäfva sig. (Sela)
8 Благословляйте, народи, нашого Бога, і голос слави Його розголо́шуйте,
Lofver, I folk, vår Gud; låter hans lof vidt hördt varda;
9 що зберіг при житті нашу душу, і не дав нозі нашій спіткну́тись,
Den våra själ vid lif behåller, och låter våra fötter icke slinta.
10 бо Ти, Боже, нас випробо́вував, Ти нас перетопи́в, як срібло́ перето́плюється.
Ty, Gud, du hafver försökt oss, och pröfvat oss, såsom silfver pröfvadt varder.
11 Ти нас до в'язни́ці впровадив, Ти пута поклав нам на сте́гна,
Du hafver fört oss uti häktelse; du hafver lagt en tunga på våra länder.
12 Ти їздити дав був люди́ні по го́ловах наших, ми ввійшли до огню́ й до води, — але на широкі місця Ти нас вивів!
Du hafver låtit komma menniskor öfver vårt hufvud. Vi äre komne i eld och i vatten; men du hafver utfört oss, och vederqvickt oss.
13 Увійду́ я до дому Твого́ з цілопа́леннями, обі́ти свої Тобі ви́плачу ті,
Derföre vill jag med bränneoffer gå in uti ditt hus, och betala dig mina löften;
14 що їх вимовили мої губи й сказали були мої уста в тісно́ті моїй!
Såsom jag mina läppar upplåtit hafver, och min mun talat hafver, i mine nöd.
15 Цілопа́лення ситих тельці́в піднесу́ Тобі з димом кади́льним бара́нячим, приготу́ю биків із козла́ми. (Се́ла)
Jag vill göra dig fet bränneoffer af brändom vädrom; jag vill offra oxar och bockar. (Sela)
16 Ідіть, і послухайте, всі богобі́йні, а я розкажу́, що́ Він учинив для моєї душі:
Kommer hit, hörer till, alle I som Gud frukten; jag vill förtälja, hvad han mine själ gjort hafver.
17 До Нього я кли́кав уста́ми своїми, і хва́ли Йому — під моїм язико́м!
Till honom ropade jag med min mun, och prisade honom med mine tungo.
18 Коли б беззако́ння я бачив у серці своїм, то Госпо́дь не почув би мене,
Om jag något orätt förehade i mitt hjerta, så, vorde Herren mig ej hörandes.
19 але́ Бог почув, — і вислухав голос моєї молитви!
Derföre hörer mig Gud, och aktar uppå min bön.
20 Благословенний Бог, Який не відкинув моєї молитви й Свого́ милосердя від мене!
Lofvad vare Gud, den mina bön icke förkastar, eller vänder sina godhet ifrå mig.
