< Псалми 63 >
1 Псалом Давидів, коли був він у пустині юдейській. Боже — Ти Бог мій, я шукаю від ра́ння Тебе, душа моя пра́гне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пусте́льній і ви́мученій без води.
Psalmus David, Cum esset in deserto Idumææ. Deus, Deus meus, ad te de luce vigilo. Sitivit in te anima mea, quam multipliciter tibi caro mea.
2 Я так пригляда́вся до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу, —
In terra deserta, et invia, et inaquosa: sic in sancto apparui tibi, ut viderem virtutem tuam, et gloriam tuam.
3 ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославля́ють!
Quoniam melior est misericordia tua super vitas: labia mea laudabunt te.
4 Так я буду в житті своїм благословля́ти Тебе, ради Йме́ння Твого́ буду руки свої підіймати!
Sic benedicam te in vita mea: et in nomine tuo levabo manus meas.
5 Наси́чується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста́ мої хвалять губа́ми співни́ми.
Sicut adipe et pinguedine repleatur anima mea: et labiis exultationis laudabit os meum.
6 Як згадаю Тебе на посте́лі своїй, розмишля́ю про Тебе в сторо́жах нічни́х:
Si memor fui tui super stratum meum, in matutinis meditabor in te:
7 що став Ти на поміч для мене, в тіні́ ж Твоїх крил я співатиму!
quia fuisti adiutor meus. Et in velamento alarum tuarum exultabo,
8 Пригорну́лась до Тебе душа моя, прави́ця Твоя підпирає мене.
adhæsit anima mea post te: me suscepit dextera tua.
9 Вороги ж мою душу шукають для згуби, — нехай западу́ться до спо́ду землі,
Ipsi vero in vanum quæsierunt animam meam, introibunt in inferiora terræ:
10 нехай помордо́вані бу́дуть мече́м, бодай стали шака́лам пожи́вою!
tradentur in manus gladii, partes vulpium erunt.
11 А цар звесели́ться у Бозі, буде хва́лений кожен, хто йому присягає, будуть бо за́мкнені уста лжемо́вцям!
Rex vero lætabitur in Deo, laudabuntur omnes qui iurant in eo: quia obstructum est os loquentium iniqua.