Псалми 59
1 Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий псалом Давидів, коли послав був Саул, і стерегли́ його дім, щоб убити його. Ви́зволь мене від моїх ворогі́в, о мій Боже, від напасникі́в моїх охорони́ Ти мене!
For the choirmaster. To the tune of “Do Not Destroy.” A Miktam of David, when Saul sent men to watch David’s house in order to kill him. Deliver me from my enemies, O my God; protect me from those who rise against me.
2 Ви́зволь мене від злочи́нців, і спаси мене від кровоже́рних,
Deliver me from workers of iniquity, and save me from men of bloodshed.
3 бо ось причаї́лись на душу мою, на мене збираються сильні, — не моя в тім провина, о Господи, і не мій гріх!
See how they lie in wait for me. Fierce men conspire against me for no transgression or sin of my own, O LORD.
4 Без моєї провини вони он збігаються та готу́ються, — устань же назу́стріч мені та побач!
For no fault of my own, they move swiftly to attack me. Arise to help me, and take notice.
5 І Ти, Господи, Боже Саваоте, Боже Ізраїлів, збудися, щоб покара́ти всіх поган, — і не помилуй ніко́го із зра́дників злих! (Се́ла)
O LORD God of Hosts, the God of Israel, rouse Yourself to punish all the nations; show no mercy to the wicked traitors.
6 На́двечір вони поверта́ються, ски́глять, як пес, і перебігають по місту,
They return in the evening, snarling like dogs and prowling around the city.
7 й ось слова виверга́ють уста́ми своїми, мечі в їхніх губах, — та хто це почує.
See what they spew from their mouths— sharp words from their lips: “For who can hear us?”
8 Але посмієшся з них, Господи, і всіх поган засоро́миш!
But You, O LORD, laugh at them; You scoff at all the nations.
9 Тверди́не моя, я Тебе пильнува́тиму, — бо Бог оборо́на моя!
I will keep watch for You, O my strength, because You, O God, are my fortress.
10 Мій Бог, — Його милість мене попере́дила, Бог учинить мені, що побачу паді́ння своїх ворогів!
My God of loving devotion will come to meet me; God will let me stare down my foes.
11 Не вбива́й їх, щоб наро́д мій цього не забув, — міццю Своєю розвій їх і зниж їх, о щите наш, Господи!
Do not kill them, or my people will forget. Scatter them by Your power, and bring them down, O Lord, our shield.
12 Гріх їхніх уст — слово губ їхніх, і нехай вони схо́плені будуть своєю пихо́ю, і за клятву й брехню, яку кажуть!
By the sins of their mouths and the words of their lips, let them be trapped in their pride, in the curses and lies they utter.
13 У гніві їх знищ, знищ — і хай їх не буде, і хай знають вони, що царю́є Бог в Якові, аж до кі́нців землі! (Се́ла)
Consume them in wrath; consume them till they are no more, so it may be known to the ends of the earth that God rules over Jacob.
14 А на́двечір вони поверта́ються, ски́глять, як пес, і перебігають по місту.
They return in the evening, snarling like dogs and prowling around the city.
15 Вони ве́штатись будуть, щоб їсти, коли ж не наїдя́ться, то ска́ржитись будуть.
They scavenge for food, and growl if they are not satisfied.
16 А я буду співати про силу Твою, буду радісно вра́нці хвалити Твою милісти, бо для мене Ти був в день недолі моєї тверди́нею й за́хистом!
But I will sing of Your strength and proclaim Your loving devotion in the morning. For You are my fortress, my refuge in times of trouble.
17 Тверди́не моя, — до Тебе співати я буду, бо Бог оборо́на моя, милости́вий мій Боже!
To You, O my strength, I sing praises, for You, O God, are my fortress, my God of loving devotion.
