Псалми 49
1 Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псалом. Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу,
Janjiño zao, ry kilakila ondatio; manokilaña ravembia, ze hene mpimone’ ty tane toy;
2 і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий,
Ty ambane naho ty ambone, ty mpañaleale miharo ami’ty rarake.
3 — мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність,
Hivolan-kihitse ty vavako, vaho ho ereñeren-troko ty hilala.
4 нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою!
Hatokilako mb’am- pandrazañan-drehake ty sofiko. ho ventareko an-dokanga ty tafatòñoko,
5 Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців,
Ino ty hahahembañ’ ahiko an-tsan-kankàñe, ie miarikoboñe ahy ty hatsivokara’ o mpañonjo-tomitse amakoo,
6 які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?
o mpiato amo fanaña’eoo, vaho mirengevok’ ami’ty habei’ o vara’eo?
7 Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, —
Leo ondaty raike, ndra manao akore, tsy hahavoavily ty ain-dongo’e, ndra hibanabana jebañe aman’Añahare ho aze—
8 бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —
Loho sarotse ty vilin’ ai’e, tsy mete tsy hadoke kitro katroke:
9 щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу!
—t’ie ho veloñe nainai’e, tsy hahaoniñ’ i koboñey,
10 Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.
ie oni’e te mihomake o mahihitseo; songa mikenkañe ty minè naho i dagola, vaho apo’e amo ila’eo ty vara’e.
11 Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,
Ty fitsakorean-tro’ iareo t’ie tsy ho modo o akiba’eo, naho ty fimoneña’ iareo mb’an-tariratse iaby kitro añ’afe’e, ie atao’e amy añara’ey i tane’ey.
12 та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!
Toe tsy mahatan-ty asi’e ondatio; le manahake o bibio t’ie mate.
13 Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. (Се́ла)
Izay ty fombà’ o sèretseo, naho o mandimbe iareoo, ze miantoke ty enta’ iareoo. Selà
14 Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них. (Sheol h7585)
Hoe añondry iereo tinendry ho mb’an-kibory ao, ho mpiara’iareo ty havilasy; ho fehe’ o vañoñeo te maraindray; ho a’ i tsikeokeokey ty vinta’ iareo hihomak’ ao, tsy hanaña’ iareo akiba ka. (Sheol h7585)
Fe ho jebañen’ Añahare ami’ty haozara’ o kiborio ty fiaiko, le ho rambese’e. Selà (Sheol h7585)
16 Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її, —
Ko hemban-drehe naho mihamaro ty vara’ ondaty, naho mitombo ty enge’ i anjomba’ey;
17 бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею!
F’ie mihomake, tsy eo ty hendese’e. tsy hañorik’ aze higodañe ao ty enge’e.
18 Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —
Eka! nitata’e ty fiai’e te niveloñe: Nitsiririeñe t’ie niraorao.
19 вона при́йде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
Homb’am-pimoneñan-droae’e ao re; tsy ho isa’e ka ty hazavàñe.
20 Люди́на в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!
T’indaty iasiañe, mete tsy maharendreke t’ie, manahake o bibio, hihomake.
