Приповісті 1
1 При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —
O razan-tsaontsi’ i Selomò ana’ i Davide, mpanjaka’ Israeleo:
2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова́,
Haharendrehañe ty hihitse naho ty anatse; hahafohinañe o saontsy minday hilàlao,
3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,
hañanarañe filieram-batañe, havañonañe, zaka-to, naho tsy firihiañe,
4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.
haringatañe amy trentrañey, hampahihitse naho hampahilala o tora’eo;
5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,
hijanjiña’e ty mahihitse hanompea’e hilala, le ho verèñe an-kihitse ty maharendreke,
6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.
hahavaky o hatòm-bolañeo, naho o fandrazañañeo, ty enta’ o mahihitseo vaho o razan-tsaontsi’eo.
7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.
Ty fañeveñañ’am’ Iehovà ro fifotoran-kilala, fe malain-kihitse naho anatse ty gege.
8 Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —
O anake, tsendreño, ty fameren-drae’o, naho ko ado’o ty fañòhan-drene’o;
9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
Ie firavahañe soa an-doha’o eo vaho hareañe am-bozo’o eo.
10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти!
O anake, ihe edrè’ o tsivokatseo, ko miantoke.
11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,
Ie manao ty hoe: Antao hindre ama’ay; antao hivoñon-dio, hiambotrak’ am’ondaty mahitio tsy aman-tali’ey;
hagodran-tika veloñe iareo manahake i kiboriy, ty vata’e iaby, hambañe amo mivariñe an-kòak’ aoo; (Sheol h7585)
13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.
Hahaisake ze atao vara soa, hañatsafan-draha kinopake amo akiban-tikañeo;
14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —
Mipiteha ama’ay arè, sindre hitraok’ an-koroñe raike.—
15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,
O anake, tsy iharoan-dia iereo, kalaño ty tombo’o tsy ho ami’ty lala’ iareo;
16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
fa milay mb’an-katsivokaram-b’eo o tombo’ iareo malisa hampiori-dioo.
17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:
Toe tsy vente’e ty amohàm-pandrike ambane’ ty masom-boroñe eo!
18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!
fe o liom-bata’eo ty iampira’ iareo, ty fiai’iareo avao ty amandroña’iareo.
19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!
Izay ty sata’ o mpitavam-bara am-patiti’eo, asinta’e ty fiai’ i mitañ’ aze’ey.
20 Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,
Mikok’ an-dalambey eo t’i Hihitse; poñafe’e an-tameañe ey i fiarañanaña’ey.
21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:
Mikaik’ ami’ty fangovovoha’ondatio, mametse saontsy an-dalam-pizilihañ’an-drova eo:
22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?
Pak’ombia ry seretseo ty mbe ho tea’o ty firoerano’o? naho mbe hifale ami’ty famokafoka’e o mpanivetiveo, vaho mbe halain-kilala o gegeo?
23 Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!
Mibaliha ty amy fañendahakoy, Hadoako ama’ areo ty añ’ovako ao; hampahafohineko anahareo o entakoo.
24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!
Amy te nikoike iraho, f’ie nifoneñe; nahitiko ty tañako, fe leo raike tsy nañaoñe,
25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!
fonga nifarie’ areo o fañerekoo, vaho niambohoa’ areo o endakoo,
26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.
Aa le izaho ka ty hiankahake ami’ty hankà’areo, vaho ho kizaheko t’ie mianifañe,
27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
ie vovoa’ ty havorombeloñe hoe te tiobey, naho iambovoa’ ty hankàñe manahake te talio, ie iambotraha’ ty haloviloviañe naho ty halonjerañe,
28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —
Hikaik’ ahy amy zao iereo fe hamoeako hitsoek’ ahy fa tsy hahaoniñe.
29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,
Amy t’ie nalain-kilala, tsy nijoboñe ty fañeveñañe am’ Iehovà,
30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!
nitambolitritrie’ iereo ty fañerèko, vaho tsinambolitio’ iereo o fitrevokoo,
31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —
Aa le hagedra’ iareo ty voka’ o sata’ iareoo, naho ho etsa-kilily,
32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!
Ie mañoho-doza amo trentrañeo t’ie miamboho, naho mandrotsake o dagolao t’ie midada.
33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“
Fe ho soa fimoneñe ty mitsendreñe ahiko vaho hiaiñ’añ’oleñañe, tsy ho hemban-kankàñe.
