Псалми 49
1 Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псалом. Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу,
Dem Musikmeister. Von den Korachiten. Ein Psalm. Hört dieses, alle Völker; merkt auf, alle Bewohner der Welt,
2 і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий,
ihr Menschenkinder insgesamt, sowohl reich als arm!
3 — мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність,
Mein Mund soll Weisheit reden, und was mein Herz sinnt, ist Einsicht.
4 нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою!
Ich will mein Ohr einem Spruche neigen, bei Zitherklang mein Rätsel offenbaren:
5 Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців,
Warum soll ich mich fürchten in bösen Tagen, wenn mich die Schuld meiner Verfolger umgiebt,
6 які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?
die sich auf ihr Gut verlassen und sich mit der Größe ihres Reichtums brüsten?
7 Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, —
Niemand vermag einen Bruder vom Tode loszukaufen und Gotte das Lösegeld für ihn zu erlegen
8 бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —
- würde doch der Kaufpreis für ihr Leben zu kostbar sein, so daß er für immer davon abstehen muß -
9 щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу!
damit er für immer fortlebe, die Grube nicht zu sehen bekomme.
10 Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.
Vielmehr sieht er: Weise sterben; Thoren und Dumme kommen miteinander um und hinterlassen anderen ihr Gut.
11 Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,
Gräber sind ihre Behausungen für immer, ihre Wohnungen für alle Zukunft, haben sie auch nach ihren Namen ganze Länder benannt.
12 та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!
Und der Mensch in Herrlichkeit hat nicht Bestand, wird gleich dem Vieh: sie werden stumm gemacht.
13 Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. (Се́ла)
Das ist das Schicksal der Zuversichtlichen und derer, die hinter ihnen drein an ihrem Munde Gefallen haben. (Sela)
14 Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них. (Sheol h7585)
Wie Schafe sinken sie hinab in die Unterwelt, der Tod weidet sie, so daß am Morgen die Frommen über sie herrschen. Und ihre Gestalt ist zum Verzehren bestimmt; die Unterwelt wird ihr zur Wohnung. (Sheol h7585)
Aber Gott wird meine Seele aus der Gewalt der Unterwelt erlösen; denn er wird mich aufnehmen. (Sela) (Sheol h7585)
16 Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її, —
Sei getrost, wenn einer reich wird, wenn sich die Herrlichkeit seines Hauses mehrt;
17 бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею!
denn wenn er stirbt, nimmt er nichts von alledem mit, und seine Herrlichkeit fährt ihm nicht nach,
18 Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —
mochte man ihn auch preisen bei seinen Lebzeiten, und mag man dich loben, daß du dir gütlich thust.
19 вона при́йде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
Er geht ein zum Geschlechte seiner Väter, die nimmermehr das Licht erblicken.
20 Люди́на в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!
Der Mensch in Herrlichkeit, doch ohne Verstand, wird gleich dem Vieh: sie werden stumm gemacht.
