< Псалми 49 >
1 Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псалом. Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу,
Psaume des enfants de Coré, au maître chantre. Vous tous peuples, entendez ceci; vous habitants du monde, prêtez l'oreille.
2 і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий,
Que ceux du bas état, et ceux qui sont d'une condition élevée écoutent; pareillement le riche et le pauvre.
3 — мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність,
Ma bouche prononcera des discours pleins de sagesse, et ce que mon cœur a médité sont des choses pleines de sens.
4 нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою!
Je prêterai l'oreille à un propos sentencieux, j'exposerai mes dits notables sur le violon.
5 Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців,
Pourquoi craindrai-je au mauvais temps, quand l'iniquité de mes talons m'environnera?
6 які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?
Il y en a qui se fient en leurs biens, et qui se glorifient en l'abondance de leurs richesses.
7 Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, —
Personne ne pourra avec ses richesses racheter son frère, ni donner à Dieu sa rançon.
8 бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —
Car le rachat de leur âme est trop considérable, et il ne se fera jamais;
9 щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу!
Pour faire qu'il vive encore à jamais et qu'il ne voie point la fosse.
10 Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.
Car on voit que les sages meurent, et pareillement que le fol et l'abruti périssent, et qu'ils laissent leurs biens à d'autres.
11 Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,
Leur intention est que leurs maisons durent à toujours, et que leurs habitations demeurent d'âge en âge; ils ont appelé les terres de leur nom;
12 та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!
Et toutefois l'homme ne se maintient point dans ses honneurs, [mais] il est rendu semblable aux bêtes brutes qui périssent [entièrement].
13 Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. (Се́ла)
Ce chemin qu'ils tiennent, leur tourne à folie, [et néanmoins] leurs successeurs prennent plaisir à leurs enseignements; (Sélah)
14 Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них. (Sheol )
Ils seront mis au sépulcre comme des brebis; la mort se repaîtra d'eux, et les hommes droits auront domination sur eux au matin, et leur force sera le sépulcre pour les y faire consumer, chacun d'eux étant transporté hors de son domicile. (Sheol )
15 Та визволить Бог мою душу із влади шео́лу, бо Він мене ві́зьме! (Се́ла) (Sheol )
Mais Dieu rachètera mon âme de la puissance du sépulcre, quand il me prendra à soi; (Sélah) (Sheol )
16 Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її, —
Ne crains point quand tu verras quelqu'un enrichi, [et] quand la gloire de sa maison sera multipliée.
17 бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею!
Car lorsqu'il mourra, il n'emportera rien; sa gloire ne descendra point après lui.
18 Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —
Quoiqu'il ait béni son âme en sa vie, et quoiqu'on te loue parce que tu te seras fait du bien;
19 вона при́йде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
Venant jusques à la race des pères de chacun d'eux, [ce sera comme] s'ils n'avaient jamais vu la lumière.
20 Люди́на в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!
L'homme qui est en honneur, [et] n'a point d'intelligence, est semblable aux bêtes brutes qui périssent [entièrement]