Псалми 17
1 Молитва Дави́дова.
A Prayer. Of David. Let my cause come to your ears, O Lord, give attention to my cry; give ear to my prayer which goes not out from false lips.
2 Від Твого лиця нехай вирок мій ви́йде, а очі Твої нехай бачать мою правоту́!
Be my judge; for your eyes see what is right.
3 Ти ви́пробував моє серце, навісти́в уночі, перетопи́в Ти мене, — й не знайшов чогось злого. І розду́мував я, щоб лихе з моїх уст не вихо́дило,
You have put my heart to the test, searching me in the night; you have put me to the test and seen no evil purpose in me; I will keep my mouth from sin.
4 а в лю́дських діла́х, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.
As for the works of men, by the word of your lips I have kept myself from the ways of the violent.
5 Зміцняй сто́пи мої на доро́гах Твоїх, щоб кро́ки мої не хита́лися!
I have kept my feet in your ways, my steps have not been turned away.
6 Я кли́чу до Тебе, бо відповіси́ мені, Боже, — нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,
My cry has gone up to you, for you will give me an answer, O God: let your ear be turned to me, and give attention to my words.
7 покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдає́ться до Тебе від заколо́тників проти прави́ці Твоєї.
Make clear the wonder of your mercy, O saviour of those who put their faith in your right hand, from those who come out against them.
8 Хорони Ти мене, як зіни́цю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене
Keep me as the light of your eyes, covering me with the shade of your wings,
9 від безбожних, що гублять мене, — смертельні мої вороги оточили мене!
From the evil-doers who are violent to me, and from those who are round me, desiring my death.
10 То́вщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундю́чно.
They are shut up in their fat: with their mouths they say words of pride.
11 Вороги оточили тепер наші кро́ки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю.
They have made a circle round our steps: their eyes are fixed on us, forcing us down to the earth;
12 Із них кожен подібний до лева, що ша́рпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті́.
Like a lion desiring its food, and like a young lion waiting in secret places.
13 Устань же, о Господи, — його попере́дь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,
Up! Lord, come out against him, make him low, with your sword be my saviour from the evil-doer.
14 від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповня́єш їхнє че́рево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони ли́шать.
With your hand, O Lord, from men, even men of the world, whose heritage is in this life, and whom you make full with your secret wealth: they are full of children; after their death their offspring take the rest of their goods.
15 А я в правді побачу обли́ччя Твоє, і, збудившись, наси́чусь Твоєю подо́бою!
As for me, I will see your face in righteousness: when I am awake it will be joy enough for me to see your form.
