Приповісті 1
1 При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —
The wise sayings of Solomon, the son of David, king of Israel.
2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова́,
To have knowledge of wise teaching; to be clear about the words of reason:
3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,
To be trained in the ways of wisdom, in righteousness and judging truly and straight behaviour:
4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.
To make the simple-minded sharp, and to give the young man knowledge, and serious purpose:
5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,
(The wise man, hearing, will get greater learning, and the acts of the man of good sense will be wisely guided: )
6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.
To get the sense of wise sayings and secrets, and of the words of the wise and their dark sayings.
7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.
The fear of the Lord is the start of knowledge: but the foolish have no use for wisdom and teaching.
8 Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —
My son, give ear to the training of your father, and do not give up the teaching of your mother:
9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
For they will be a crown of grace for your head, and chain-ornaments about your neck.
10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти!
My son, if sinners would take you out of the right way, do not go with them.
11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,
If they say, Come with us; let us make designs against the good, waiting secretly for the upright, without cause;
Let us overcome them living, like the underworld, and in their strength, as those who go down to death; (Sheol h7585)
13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.
Goods of great price will be ours, our houses will be full of wealth;
14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —
Take your chance with us, and we will all have one money-bag:
15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,
My son, do not go with them; keep your feet from their ways:
16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
For their feet are running after evil, and they are quick to take a man's life.
17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:
Truly, to no purpose is the net stretched out before the eyes of the bird:
18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!
And they are secretly waiting for their blood and making ready destruction for themselves.
19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!
Such is the fate of everyone who goes in search of profit; it takes away the life of its owners.
20 Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,
Wisdom is crying out in the street; her voice is loud in the open places;
21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:
Her words are sounding in the meeting-places, and in the doorways of the town:
22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?
How long, you simple ones, will foolish things be dear to you? and pride a delight to the haters of authority? how long will the foolish go on hating knowledge?
23 Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!
Be turned again by my sharp words: see, I will send the flow of my spirit on you, and make my words clear to you.
24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!
Because your ears were shut to my voice; no one gave attention to my out-stretched hand;
25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!
You were not controlled by my guiding, and would have nothing to do with my sharp words:
26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.
So in the day of your trouble I will be laughing; I will make sport of your fear;
27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
When your fear comes on you like a storm, and your trouble like a rushing wind; when pain and sorrow come on you.
28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —
Then I will give no answer to their cries; searching for me early, they will not see me:
29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,
For they were haters of knowledge, and did not give their hearts to the fear of the Lord:
30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!
They had no desire for my teaching, and my words of protest were as nothing to them.
31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —
So the fruit of their way will be their food, and with the designs of their hearts they will be made full.
32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!
For the turning back of the simple from teaching will be the cause of their death, and the peace of the foolish will be their destruction.
33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“
But whoever gives ear to me will take his rest safely, living in peace without fear of evil.
