Псалми 147
1 Хваліть Господа, — добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, — приємний бо Він, — Йому подоба́є хвала́!
Haalleluuyaa. Faarfannaadhaan Waaqa galateeffachuun akkam gaarii dha; isa galateeffachuun akkam gammachiisaa fi kan maluu dha!
2 Господь Єрусалима будує, збирає вигна́нців Ізраїлевих.
Waaqayyo Yerusaalemin ni ijaara; Israaʼeloota boojiʼamanis walitti qaba.
3 Він зламаносе́рдих лікує, і їхні рани болю́чі обв'я́зує,
Warra garaan cabe ni fayyisa; madaa isaaniis walitti hodha.
4 вирахо́вує Він число зо́рям, і кожній із них дає йме́ння.
Inni baayʼina urjiiwwanii ni beeka; tokkoo tokkoo isaaniis maqaa maqaadhaan waama.
5 Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!
Gooftaan keenya guddaa dha; humni isaas jabaa dha; hubannaan isaas dhuma hin qabu.
6 Господь підіймає слухня́них, безбожних понижує аж до землі.
Waaqayyo warra gad qabaman ni jiraachisa; hamoota garuu lafatti darbata.
7 Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гу́слах:
Galata galchaa Waaqayyoon faarfadhaa; baganaadhaanis Waaqa keenyaaf weeddisaa.
8 Він хмарами небо вкриває, пригото́влює дощ для землі, обро́щує гори травою,
Inni samiiwwani duumessaan haguuga; lafaafis bokkaa kenna; tulluuwwan irrattis marga biqilcha.
9 худобі дає її корм, вороня́там — чого вони кличуть!
Horiidhaaf waan isaan dheedan, yommuu ilmaan arraagessaa iyyanitti nyaata isaaniif ni kenna.
10 Не в силі коня уподо́ба Його, і не в чле́нах люди́ни Його закоха́ння, —
Inni jabina fardaatti hin gammadu; yookaan miilli namaa isa hin gammachiisu;
11 Госпо́дь любить тих, хто боїться Його, хто наді́ю склада́є на милість Його!
Waaqayyo warra isa sodaatanitti, warra araara isaa abdatanitti ni gammada.
12 Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,
Yaa Yerusaalem, Waaqayyoon galateeffadhu; Yaa Xiyoon Waaqa kee galateeffadhu.
13 бо зміцняє Він за́суви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,
Inni danqaraa karra keetii ni jabeessaatii; ijoollee kees si keessatti eebbisa.
14 чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,
Daarii keetiif nagaa kenna; qamadii qulqulluudhaanis si quubsa.
15 посилає на землю нака́за Свого, — дуже швидко летить Його Слово!
Inni ajaja isaa gara lafaatti ni erga; dubbiin isaas ni ariifata.
16 Дає сніг, немов во́вну, розпоро́шує па́морозь, буцім то по́рох,
Inni cabbii akkuma suufiitti diriirsa; qorras akkuma daaraatti bittinneessa.
17 Він кидає лід Свій, немов ті кришки́, — і перед морозом Його хто усто́їть?
Dhagaa cabbii akkuma cirrachaa gad darbata. Dhaamocha isaa dura eenyutu dhaabachuu dandaʼa?
18 Та Він пошле́ Своє слово, — та й розто́пить його, Своїм вітром повіє, — вода потече!
Inni dubbii isaa ergee isaan baqsa; bubbee isaa ni kaasa; bishaanonnis ni yaaʼu.
19 Своє слово звіщає Він Якову, постано́ви Свої та Свої правосуддя — Ізраїлю:
Inni dubbii isaa Yaaqoobitti, seeraa fi sirna isaa immoo Israaʼelitti mulʼiseera.
20 для жодного люду Він так не зробив, — той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!
Waan kana saba biraa tokkoof iyyuu hin goone; isaan seera isaa hin beekan. Haalleluuyaa.
