< Псалми 146 >
Dicsérjétek az Urat! Dicsérd én lelkem az Urat!
2 хвалитиму Господа, поки живу́, співатиму Богу моє́му, аж поки існую!
Dicsérem az Urat, a míg élek; éneklek az én Istenemnek, a míg vagyok.
3 Не наді́йтесь на князів, на лю́дського сина, бо в ньому спасі́ння нема:
Ne bízzatok a fejedelmekben, emberek fiában, a ki meg nem menthet!
4 вийде дух його — і він до своєї землі поверта́ється, — того дня його за́думи гинуть!
Kimegyen a lelke; visszatér földébe, és aznapon elvesznek az ő tervei.
5 Блаженний, кому́ його поміч — Бог Яковів, що надія його — на Господа, Бога його́,
Boldog, a kinek segítsége a Jákób Istene, és reménysége van az Úrban, az ő Istenében;
6 що небо та землю вчинив, море й усе, що є в них, що правди пильнує навіки,
A ki teremtette az eget és földet, a tengert és mindent, a mi bennök van. A ki megtartja a hűségét örökké;
7 правосу́ддя вчиняє покри́вдженим, що хліба голодним дає! Госпо́дь в'язнів розв'язує,
Igazságot szolgáltat az elnyomottaknak, eledelt ád az éhezőknek. Az Úr megszabadítja az elfogottakat.
8 Господь очі сліпим відкриває, Господь випросто́вує зі́гнутих, Господь милує праведних!
Az Úr megnyitja a vakok szemeit, az Úr felegyenesíti a meggörnyedteket; szereti az Úr az igazakat.
9 Господь обороняє прихо́дьків, сироту́ та вдови́цю підтримує, а дорогу безбожних викри́влює!
Megoltalmazza az Úr a jövevényeket; árvát és özvegyet megtart, és a gonoszok útját elfordítja.
10 Хай царю́є навіки Господь, Бог твій, Сіоне, із роду у рід! Алілу́я!
Uralkodni fog az Úr örökké, a te Istened, oh Sion, nemzedékről nemzedékre! Dicsérjétek az Urat!