Псалми 144
1 Давидів.
De David. Béni soit Yahweh, mon rocher, qui a dressé mes mains au combat, et mes doigts à la guerre,
2 Він моє милосердя й тверди́ня моя, форте́ця моя та моя охоро́на мені, Він мій щит, і я до Нього вдаю́ся, Він мій наро́д підбиває під мене!
mon bienfaiteur et ma forteresse, ma haute retraite et mon libérateur, mon bouclier, celui qui est mon refuge, qui range mon peuple sous moi!
3 Господи, що́ то люди́на, що знаєш її, що́ то син лю́дський, що зважаєш на нього?
Yahweh, qu'est-ce que l'homme pour que tu le connaisses, le fils de l'homme, pour que tu prennes garde à lui?
4 Люди́на стала до па́ри поді́бна, її дні — як та тінь промину́ща!
L'homme est semblable à un souffle, ses jours sont comme l'ombre qui passe.
5 Господи, нахили Своє небо, — й зійди́, доторкни́ся до гір, — і вони задиму́ють!
Yahweh, abaisse tes cieux et descends; touche les montagnes, et qu'elles s'embrasent;
6 Заблищи́ блискави́цею, й їх розпоро́ш, пошли Свої стрі́ли, і їх побенте́ж!
fais briller les éclairs, et disperse les ennemis; lance tes flèches, et mets-les en déroute.
7 Пошли з висоти́ Свою руку, й мене поряту́й, і визволь мене з вод великих, від руки чужинці́в,
Etends tes mains d'en haut, délivre-moi et sauve-moi des grandes eaux, de la main des fils de l'étranger,
8 що їхні уста́ промовляють неправду, а їхня прави́ця — прави́ця зрадли́ва!
dont la bouche profère le mensonge, et dont la droite est une droite parjure.
9 Боже, я пісню нову́ заспіваю Тобі, на а́рфі десятистру́нній заграю Тобі,
O Dieu, je te chanterai un cantique nouveau, je te célébrerai sur le luth à dix cordes.
10 що Ти перемогу царям подає́ш, що рятуєш Давида, Свого раба, від лихого меча́!
Toi qui donnes aux rois la victoire, qui sauves du glaive meurtrier David, ton serviteur,
11 Порятуй же мене й збережи Ти мене від руки чужинці́в, що їхні уста́ промовляють марно́ту, а їхня прави́ця — правиця зрадли́ва,
délivre-moi et sauve-moi de la main des fils de l'étranger, dont la bouche profère le mensonge, et dont la droite est une droite parjure.
12 щоб були́ сини наші, немов саджанці́, ви́плекані в їхній мо́лодості, наші до́чки — немов ті нарі́жні стовпи́, ви́тесані на окра́су палати!
Que nos fils, comme des plants vigoureux, grandissent en leur jeunesse! Que nos filles soient comme les colonnes angulaires, sculptées à la façon de celles d'un temple!
13 Повні наші комо́ри, — вони видають найрізні́ше, ко́тяться тисячами наші ві́вці та ко́зи, десятками тисяч по наших подві́р'ях розпло́джуються!
Que nos greniers soient remplis, et regorgent de toutes sortes de provisions! Que nos brebis, dans nos pâturages, se multiplient par milliers et par myriades!
14 Ситі наші бики́, немає приго́д і немає хворо́би, і на ву́лицях наших нема наріка́нь!
Que nos génisses soient fécondes! Qu'il n'y ait dans nos murs ni brèche, ni reddition! Ni cri d'alarme dans nos places publiques!
15 Блаженний наро́д, що йому так веде́ться, блаженний наро́д, що Господь — йому Бог!
Heureux le peuple qui jouit de ces biens! Heureux le peuple dont Yahweh est le Dieu!
