Псалми 127

1 Пісня проча́н. Соломо́нова.

Razen če Gospod ne zida hiše, se zaman trudijo, ki jo gradijo. Razen če Gospod ne varuje mesta, stražar le zaman bedi.

2 Даре́мно вам ра́но вставати, допі́зна сидіти, їсти хліб загорьо́ваний, — Він і в спанні́ подасть другові Своє́му!

Zaman je zate, da vstajaš zgodaj, da hodiš pozno spat, da ješ kruh bridkosti, kajti tako on svojim ljubljenim daje spanje.

3 Діти — спа́дщина Господнє, плід утро́би — нагоро́да!

Glej! Otroci so dediščina od Gospoda in sad maternice je njegova nagrada.

4 Як стрі́ли в руках того ве́летня, так і сини́ молоді́:

Kakor so puščice v roki mogočnega človeka, tako so otroci mladosti.

5 блаженний той муж, що сагайдака́ свого ними напо́внив, — не бу́дуть такі посоро́млені, коли в брамі вони говори́тимуть із ворога́ми!

Srečen je človek, ki jih ima poln tul; ne bodo osramočeni, temveč bodo govorili s sovražniki pri velikih vratih.