Псалми 119
1 Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!
alleluia aleph beati inmaculati in via qui ambulant in lege Domini
2 Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,
beati qui scrutantur testimonia eius in toto corde exquirent eum
3 і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!
non enim qui operantur iniquitatem in viis eius ambulaverunt
4 Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.
tu mandasti mandata tua custodire nimis
5 Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —
utinam dirigantur viae meae ad custodiendas iustificationes tuas
6 не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!
tunc non confundar cum perspexero in omnibus mandatis tuis
7 Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.
confitebor tibi in directione cordis in eo quod didici iudicia iustitiae tuae
8 Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!
iustificationes tuas custodiam non me derelinquas usquequaque
9 Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!
beth in quo corriget adulescentior viam suam in custodiendo sermones tuos
10 Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!
in toto corde meo exquisivi te non repellas me a mandatis tuis
11 Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.
in corde meo abscondi eloquia tua ut non peccem tibi
12 Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!
benedictus es Domine doce me iustificationes tuas
13 Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.
in labiis meis pronuntiavi omnia iudicia oris tui
14 З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.
in via testimoniorum tuorum delectatus sum sicut in omnibus divitiis
15 Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.
in mandatis tuis exercebor et considerabo vias tuas
16 Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!
in iustificationibus tuis meditabor non obliviscar sermones tuos
17 Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!
gimel retribue servo tuo vivifica me et custodiam sermones tuos
18 Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!
revela oculos meos et considerabo mirabilia de lege tua
19 На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
incola ego sum in terra non abscondas a me mandata tua
20 Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.
concupivit anima mea desiderare iustificationes tuas in omni tempore
21 Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.
increpasti superbos maledicti qui declinant a mandatis tuis
22 Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!
aufer a me obprobrium et contemptum quia testimonia tua exquisivi
23 Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,
etenim sederunt principes et adversum me loquebantur servus autem tuus exercebatur in iustificationibus tuis
24 і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!
nam et testimonia tua meditatio mea et consilium meum iustificationes tuae
25 Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!
deleth adhesit pavimento anima mea vivifica me secundum verbum tuum
26 Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!
vias meas enuntiavi et exaudisti me doce me iustificationes tuas
27 Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.
viam iustificationum tuarum instrue me et exercebor in mirabilibus tuis
28 Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
dormitavit anima mea prae taedio confirma me in verbis tuis
29 Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!
viam iniquitatis amove a me et lege tua miserere mei
30 Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.
viam veritatis elegi iudicia tua non sum oblitus
31 До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!
adhesi testimoniis tuis Domine noli me confundere
32 Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.
viam mandatorum tuorum cucurri cum dilatasti cor meum
33 Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!
he legem pone mihi Domine viam iustificationum tuarum et exquiram eam semper
34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!
da mihi intellectum et scrutabor legem tuam et custodiam illam in toto corde meo
35 Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.
deduc me in semita mandatorum tuorum quia ipsam volui
36 Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.
inclina cor meum in testimonia tua et non in avaritiam
37 Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!
averte oculos meos ne videant vanitatem in via tua vivifica me
38 Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
statue servo tuo eloquium tuum in timore tuo
39 Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.
amputa obprobrium meum quod suspicatus sum quia iudicia tua iucunda
40 Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!
ecce concupivi mandata tua in aequitate tua vivifica me
41 І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,
vav et veniat super me misericordia tua Domine salutare tuum secundum eloquium tuum
42 і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!
et respondebo exprobrantibus mihi verbum quia speravi in sermonibus tuis
43 І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!
et ne auferas de ore meo verbum veritatis usquequaque quia in iudiciis tuis supersperavi
44 А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!
et custodiam legem tuam semper in saeculum et in saeculum saeculi
45 І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.
et ambulabam in latitudine quia mandata tua exquisivi
46 І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!
et loquebar in testimoniis tuis in conspectu regum et non confundebar
47 І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
et meditabar in mandatis tuis quae dilexi
48 і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!
et levavi manus meas ad mandata quae dilexi et exercebar in iustificationibus tuis
49 Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.
zai memor esto verbi tui servo tuo in quo mihi spem dedisti
50 Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.
haec me consolata est in humilitate mea quia eloquium tuum vivificavit me
51 Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!
superbi inique agebant usquequaque a lege autem tua non declinavi
52 Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!
memor fui iudiciorum tuorum a saeculo Domine et consolatus sum
53 Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!
defectio tenuit me prae peccatoribus derelinquentibus legem tuam
54 Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.
cantabiles mihi erant iustificationes tuae in loco peregrinationis meae
55 Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!
memor fui in nocte nominis tui Domine et custodivi legem tuam
56 Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.
haec facta est mihi quia iustificationes tuas exquisivi
57 Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.
heth portio mea Dominus dixi custodire legem tuam
58 Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
deprecatus sum faciem tuam in toto corde meo miserere mei secundum eloquium tuum
59 Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.
cogitavi vias meas et avertisti pedes meos in testimonia tua
60 Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.
paratus sum et non sum turbatus ut custodiam mandata tua
61 Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.
funes peccatorum circumplexi sunt me et legem tuam non sum oblitus
62 Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.
media nocte surgebam ad confitendum tibi super iudicia iustificationis tuae
63 Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!
particeps ego sum omnium timentium te et custodientium mandata tua
64 Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
misericordia Domini plena est terra iustificationes tuas doce me
65 Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
teth bonitatem fecisti cum servo tuo Domine secundum verbum tuum
66 Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!
bonitatem et disciplinam et scientiam doce me quia mandatis tuis credidi
67 Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
priusquam humiliarer ego deliqui propterea eloquium tuum custodivi
68 Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
bonus es tu et in bonitate tua doce me iustificationes tuas
69 Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.
multiplicata est super me iniquitas superborum ego autem in toto corde scrutabor mandata tua
70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.
coagulatum est sicut lac cor eorum ego vero legem tuam meditatus sum
71 Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!
bonum mihi quia humiliasti me ut discam iustificationes tuas
72 Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
bonum mihi lex oris tui super milia auri et argenti
73 Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!
ioth manus tuae fecerunt me et plasmaverunt me da mihi intellectum et discam mandata tua
74 Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!
qui timent te videbunt me et laetabuntur quia in verba tua supersperavi
75 Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.
cognovi Domine quia aequitas iudicia tua et veritate humiliasti me
76 Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.
fiat misericordia tua ut consoletur me secundum eloquium tuum servo tuo
77 Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.
veniant mihi miserationes tuae et vivam quia lex tua meditatio mea est
78 Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.
confundantur superbi quia iniuste iniquitatem fecerunt in me ego autem exercebor in mandatis tuis
79 До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.
convertantur mihi timentes te et qui noverunt testimonia tua
80 Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!
fiat cor meum inmaculatum in iustificationibus tuis ut non confundar
81 Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!
caf defecit in salutare tuum anima mea in verbum tuum supersperavi
82 За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“
defecerunt oculi mei in eloquium tuum dicentes quando consolaberis me
83 Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.
quia factus sum sicut uter in pruina iustificationes tuas non sum oblitus
84 Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?
quot sunt dies servo tuo quando facies de persequentibus me iudicium
85 Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.
narraverunt mihi iniqui fabulationes sed non ut lex tua
86 Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!
omnia mandata tua veritas inique persecuti sunt me adiuva me
87 Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!
paulo minus consummaverunt me in terra ego autem non dereliqui mandata tua
88 Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
secundum misericordiam tuam vivifica me et custodiam testimonia oris tui
89 Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.
lamed in aeternum Domine verbum tuum permanet in caelo
90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —
in generationem et generationem veritas tua fundasti terram et permanet
91 усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
ordinatione tua perseverat dies quoniam omnia serviunt tibi
92 Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!
nisi quod lex tua meditatio mea est tunc forte perissem in humilitate mea
93 Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.
in aeternum non obliviscar iustificationes tuas quia in ipsis vivificasti me
94 Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!
tuus sum ego salvum me fac quoniam iustificationes tuas exquisivi
95 Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.
me expectaverunt peccatores ut perderent me testimonia tua intellexi
96 Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!
omni consummationi vidi finem latum mandatum tuum nimis
97 Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!
mem quomodo dilexi legem tuam tota die meditatio mea est
98 Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!
super inimicos meos prudentem me fecisti mandato tuo quia in aeternum mihi est
99 Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!
super omnes docentes me intellexi quia testimonia tua meditatio mea est
100 Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!
super senes intellexi quia mandata tua quaesivi
101 Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.
ab omni via mala prohibui pedes meos ut custodiam verba tua
102 Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.
a iudiciis tuis non declinavi quia tu legem posuisti mihi
103 Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!
quam dulcia faucibus meis eloquia tua super mel ori meo
104 Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!
a mandatis tuis intellexi propterea odivi omnem viam iniquitatis
105 Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.
nun lucerna pedibus meis verbum tuum et lumen semitis meis
106 Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.
iuravi et statui custodire iudicia iustitiae tuae
107 Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!
humiliatus sum usquequaque Domine vivifica me secundum verbum tuum
108 Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!
voluntaria oris mei beneplacita fac Domine et iudicia tua doce me
109 У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.
anima mea in manibus meis semper et legem tuam non sum oblitus
110 Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.
posuerunt peccatores laqueum mihi et de mandatis tuis non erravi
111 Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.
hereditate adquisivi testimonia tua in aeternum quia exultatio cordis mei sunt
112 Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.
inclinavi cor meum ad faciendas iustificationes tuas in aeternum propter retributionem
113 Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.
samech iniquos odio habui et legem tuam dilexi
114 Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.
adiutor meus et susceptor meus es tu in verbum tuum supersperavi
115 Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!
declinate a me maligni et scrutabor mandata Dei mei
116 За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!
suscipe me secundum eloquium tuum et vivam et non confundas me ab expectatione mea
117 Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!
adiuva me et salvus ero et meditabor in iustificationibus tuis semper
118 Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.
sprevisti omnes discedentes a iustitiis tuis quia iniusta cogitatio eorum
119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.
praevaricantes reputavi omnes peccatores terrae ideo dilexi testimonia tua
120 Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!
confige timore tuo carnes meas a iudiciis enim tuis timui
121 Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.
ain feci iudicium et iustitiam non tradas me calumniantibus me
122 Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.
suscipe servum tuum in bonum non calumnientur me superbi
123 Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.
oculi mei defecerunt in salutare tuum et in eloquium iustitiae tuae
124 Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!
fac cum servo tuo secundum misericordiam tuam et iustificationes tuas doce me
125 Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!
servus tuus sum ego da mihi intellectum et sciam testimonia tua
126 Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.
tempus faciendi Domino dissipaverunt legem tuam
127 Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.
ideo dilexi mandata tua super aurum et topazion
128 Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!
propterea ad omnia mandata tua dirigebar omnem viam iniquam odio habui
129 Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.
fe mirabilia testimonia tua ideo scrutata est ea anima mea
130 Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.
declaratio sermonum tuorum inluminat et intellectum dat parvulis
131 Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.
os meum aperui et adtraxi spiritum quia mandata tua desiderabam
132 Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.
aspice in me et miserere mei secundum iudicium diligentium nomen tuum
133 Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.
gressus meos dirige secundum eloquium tuum et non dominetur mei omnis iniustitia
134 Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!
redime me a calumniis hominum et custodiam mandata tua
135 Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!
faciem tuam inlumina super servum tuum et doce me iustificationes tuas
136 Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.
exitus aquarum deduxerunt oculi mei quia non custodierunt legem tuam
137 Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,
sade iustus es Domine et rectum iudicium tuum
138 бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!
mandasti iustitiam testimonia tua et veritatem tuam nimis
139 Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.
tabescere me fecit zelus meus quia obliti sunt verba tua inimici mei
140 Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.
ignitum eloquium tuum vehementer et servus tuus dilexit illud
141 Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.
adulescentulus sum ego et contemptus iustificationes tuas non sum oblitus
142 Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.
iustitia tua iustitia in aeternum et lex tua veritas
143 Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!
tribulatio et angustia invenerunt me mandata tua meditatio mea
144 Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!
aequitas testimonia tua in aeternum intellectum da mihi et vivam
145 Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!
cof clamavi in toto corde exaudi me Domine iustificationes tuas requiram
146 Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!
clamavi te salvum me fac et custodiam mandata tua
147 Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.
praeveni in maturitate et clamavi in verba tua supersperavi
148 Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.
praevenerunt oculi mei ad diluculum ut meditarer eloquia tua
149 Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!
vocem meam audi secundum misericordiam tuam Domine secundum iudicium tuum vivifica me
150 Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,
adpropinquaverunt persequentes me iniquitate a lege autem tua longe facti sunt
151 та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!
prope es tu Domine et omnes viae tuae veritas
152 Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!
initio cognovi de testimoniis tuis quia in aeternum fundasti ea
153 Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!
res vide humilitatem meam et eripe me quia legem tuam non sum oblitus
154 Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
iudica iudicium meum et redime me propter eloquium tuum vivifica me
155 Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.
longe a peccatoribus salus quia iustificationes tuas non exquisierunt
156 Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!
misericordiae tuae multae Domine secundum iudicia tua vivifica me
157 Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!
multi qui persequuntur me et tribulant me a testimoniis tuis non declinavi
158 Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.
vidi praevaricantes et tabescebam quia eloquia tua non custodierunt
159 Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!
vide quoniam mandata tua dilexi Domine in misericordia tua vivifica me
160 Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.
principium verborum tuorum veritas et in aeternum omnia iudicia iustitiae tuae
161 Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.
sen principes persecuti sunt me gratis et a verbis tuis formidavit cor meum
162 Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.
laetabor ego super eloquia tua sicut qui invenit spolia multa
163 Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!
iniquitatem odio habui et abominatus sum legem autem tuam dilexi
164 Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.
septies in die laudem dixi tibi super iudicia iustitiae tuae
165 Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.
pax multa diligentibus legem tuam et non est illis scandalum
166 На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.
expectabam salutare tuum Domine et mandata tua dilexi
167 Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.
custodivit anima mea testimonia tua et dilexi ea vehementer
168 Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!
servavi mandata tua et testimonia tua quia omnes viae meae in conspectu tuo
169 Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
thau adpropinquet deprecatio mea in conspectu tuo Domine iuxta eloquium tuum da mihi intellectum
170 Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!
intret postulatio mea in conspectu tuo secundum eloquium tuum eripe me
171 Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.
eructabunt labia mea hymnum cum docueris me iustificationes tuas
172 Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.
pronuntiabit lingua mea eloquium tuum quia omnia mandata tua aequitas
173 Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.
fiat manus tua ut salvet me quoniam mandata tua elegi
174 Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!
concupivi salutare tuum Domine et lex tua meditatio mea
175 Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!
vivet anima mea et laudabit te et iudicia tua adiuvabunt me
176 Я блукаю, немов та овечка загу́блена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх за́повідей!
erravi sicut ovis quae periit quaere servum tuum quia mandata tua non sum oblitus
