< Псалми 104 >
1 Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти ве́льми великий, зодягну́вся Ти в ве́лич та в славу!
Bless the LORD, O my soul! O LORD my God, You are very great; You are clothed with splendor and majesty.
2 Зодягає Він світло, як ша́ти, небеса́ простягає, немов би заві́су.
He wraps Himself in light as with a garment; He stretches out the heavens like a tent,
3 Він ставить на во́дах пала́ти Свої, хма́ри кладе за Свої колесни́ці, ходить на кри́лах вітро́вих!
laying the beams of His chambers in the waters above, making the clouds His chariot, walking on the wings of the wind.
4 Він чинить вітри́ за Своїх посланці́в, палю́чий огонь — за Своїх слуг.
He makes the winds His messengers, flames of fire His servants.
5 Землю Ти вгрунтува́в на осно́вах її, щоб на вічні віки вона не захита́лась,
He set the earth on its foundations, never to be moved.
6 безо́днею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над гора́ми, —
You covered it with the deep like a garment; the waters stood above the mountains.
7 від погро́зи Твоєї вона втекла́, від гу́ркоту грому Твого побігла вона, —
At Your rebuke the waters fled; at the sound of Your thunder they hurried away—
8 виходить на го́ри та схо́дить в доли́ни, на місце, що Ти встанови́в був для неї.
the mountains rose and the valleys sank to the place You assigned for them—
9 Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла́, щоб вона не верну́лася землю покрити.
You set a boundary they cannot cross, that they may never again cover the earth.
10 Він джере́ла пускає в пото́ки, що пливуть між гора́ми,
He sends forth springs in the valleys; they flow between the mountains.
11 напува́ють вони всю пільну́ звірину́, ними дикі осли́ гасять спра́гу свою.
They give drink to every beast of the field; the wild donkeys quench their thirst.
12 Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посе́ред галу́зок.
The birds of the air nest beside the springs; they sing among the branches.
13 Він напоює горн з пала́ців Своїх, із плоду чи́нів Твоїх земля си́титься.
He waters the mountains from His chambers; the earth is satisfied by the fruit of His works.
14 Траву для худоби виро́щує, та зелени́ну для праці люди́ні, щоб хліб добува́ти з землі,
He makes the grass grow for the livestock and provides crops for man to cultivate, bringing forth food from the earth:
15 і вино, що серце люди́ні воно звеселя́є, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце люди́ні зміцня́є.
wine that gladdens the heart of man, oil that makes his face to shine, and bread that sustains his heart.
16 Насичуються Господні дере́ва, ті ке́дри лива́нські, що Ти насади́в,
The trees of the LORD have their fill, the cedars of Lebanon that He planted,
17 що там ку́бляться пта́хи, бузько́, — кипари́си мешка́ння його.
where the birds build their nests; the stork makes her home in the cypresses.
18 Го́ри високі — для диких кози́ць, скелі — схо́вище ске́льним звіри́нам.
The high mountains are for the wild goats, the cliffs a refuge for the rock badgers.
19 і місяця Він учинив для озна́чення ча́су, сонце знає свій за́хід.
He made the moon to mark the seasons; the sun knows when to set.
20 Темноту́ Ти наво́диш — і ніч настає, в ній пору́шується вся звіри́на лісна́, —
You bring darkness, and it becomes night, when all the beasts of the forest prowl.
21 рича́ть левчуки́ за здоби́чею та шукають від Бога своєї пожи́ви.
The young lions roar for their prey and seek their food from God.
22 Сонце ж засвітить — вони повтікають, та й кладуться по но́рах своїх.
The sun rises, and they withdraw; they lie down in their dens.
23 Люди́на виходить на працю свою, й на роботу свою аж до ве́чора.
Man goes forth to his work and to his labor until evening.
24 Які то числе́нні діла Твої, Господи, — Ти мудро вчинив їх усіх, Твого тво́рива повна земля!
How many are Your works, O LORD! In wisdom You have made them all; the earth is full of Your creatures.
25 Ось море велике й розло́го-широ́ке, — там повзю́че, й числа їм немає, звіри́на мала́ та велика!
Here is the sea, vast and wide, teeming with creatures beyond number, living things both great and small.
26 Ходять там кораблі, там той левіята́н, якого створив Ти, щоб ба́витися йому в мо́рі.
There the ships pass, and Leviathan, which You formed to frolic there.
27 Вони всі чекають Тебе, — щоб Ти ча́су свого поживу їм дав.
All creatures look to You to give them their food in due season.
28 Даєш їм — збирають вони, руку Свою розкрива́єш — добром насича́ються.
When You give it to them, they gather it up; when You open Your hand, they are satisfied with good things.
29 Ховаєш обличчя Своє — то вони переля́кані, забираєш їм духа — вмирають вони, та й верта́ються до свого по́роху.
When You hide Your face, they are terrified; when You take away their breath, they die and return to dust.
30 Посилаєш Ти духа Свого — вони тво́ряться, і Ти відновля́єш обличчя землі.
When You send Your Spirit, they are created, and You renew the face of the earth.
31 Нехай буде слава Господня навіки, хай діла́ми Своїми радіє Господь!
May the glory of the LORD endure forever; may the LORD rejoice in His works.
32 Він погляне на землю — й вона затремти́ть, доторкне́ться до гір — і диму́юти вони!
He looks on the earth, and it trembles; He touches the mountains, and they smolder.
33 Я буду співати Господе́ві в своє́му житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу́!
I will sing to the LORD all my life; I will sing praise to my God while I have my being.
34 Буде приємна Йому моя мова, — я Господом буду радіти!
May my meditation be pleasing to Him, for I rejoice in the LORD.
35 Неха́й згинуть грі́шні з землі, а безбожні — немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілу́я!
May sinners vanish from the earth and the wicked be no more. Bless the LORD, O my soul. Hallelujah!