Приповісті 8
1 Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
智慧は呼はらざるか 聡明は聲を出さざるか
2 На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!
彼は路のほとりの高處また街衝のなかに立ち
3 При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:
邑のもろもろの門 邑の口および門々の入口にて呼はりいふ
4 „До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:
人々よわれ汝をよび 我が聲をもて人の子等をよぶ
5 Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!
拙き者よなんぢら聡明に明かなれ 愚なる者よ汝ら明かなる心を得よ
6 Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.
汝きけ われ善事をかたらん わが口唇をひらきて疋事をいださん
7 Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.
我が口は眞実を述べわが口唇はあしき事を憎むなり
8 Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.
わが口の言はみな義し そのうちに虚偽と奸邪とあることなし
9 Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.
是みな智煮の明かにするところ 知識をうる者の正とするところなり
10 Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:
なんぢら銀をうくるよりは我が教をうけよ 精金よりもむしろ知識をえよ
11 ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!
それ智慧は眞珠に愈れり 凡の寳も之に比ぶるに足らず
12 Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.
われ智慧は聡明をすみかとし 知識と謹愼にいたる
13 Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!
ヱホバを畏るるとは惡を憎むことなり 我は傲慢と驕奢 惡道と虚偽の口とを憎む
14 В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.
謀略と聡明は我にあり 我は了知なり 我は能力あり
15 Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.
我に由て王者は政をなし 君たる者は義しき律をたて
16 Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.
我によりて主たる者および牧伯たちなど瓦て地の審判人は世ををさむ
17 Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!
われを愛する者は我これを愛す 我を切に求むるものは我に遇ん
18 Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:
富と榮とは我にあり 貴き寳と公義とも亦然り
19 ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!
わが果は金よりも精舎よりも愈り わが利は精銀よりもよし
20 Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,
我は義しき道にあゆみ 公平なる路徑のなかを行む
21 щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!
これ我を愛する者に貨財をえさせ 又その庫を充しめん爲なり
22 Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —
ヱホバいにしへ其御わざをなしそめたまへる前に その道の始として我をつくりたまひき
23 відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.
永遠より元始より地の有ざりし前より我は立られ
24 Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.
いまだ海洋あらず いまだ大なるみづの泉あらざりしとき我すでに生れ
25 Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,
山いまださだめられず 陵いまだ有ざりし荊に我すずでに生れたり
26 коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.
即ち神いまだ地をも野をも地の塵の根元を石造り給はざりし時なり
27 Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,
かれ天をつくり海の面に穹蒼を張たまひしとき我かしこに在りき
28 коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,
彼うへに雲氣をかたく定め 淵の泉をつよくならしめ
29 коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —
海にその限界をたて 水をしてその岸を踰えざらしめ また地の基を定めたまへるとき
30 то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,
我はその傍にありて創造者となり 日々に欣び恒にその前に樂み
31 радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!
その地にて樂み又世の人を喜べり
32 Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!
されば小子等よ いま我にきけ わが道をまもる者は福ひなり
33 Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
教をききて智慧をえよ 之を棄ることなかれ
34 Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!
凡そ我にきき 日々わが門の傍にまち わが戸口の柱のわきにたつ人は福ひなり
35 Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.
そは我を得る者は生命をえ ヱホバより恩寵を獲ればなり
36 А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“
我を失ふものは自己の生命を害ふ すべて我を惡むものは死を愛するなり
