< Приповісті 7 >
1 Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,
我子よわが言をまもり我が誡命を汝の心にたくはへよ
2 бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,
我が誠命をまもりで生命をえよ 我法を守ること汝の眸子を守るが如くせよ
3 прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!
これを汝の指にむすび これを汝の心の碑に銘せ
4 На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“а розум назви: „ Мій дові́рений!“
なんぢ智慧にむかひて汝はわが姉妹なりといひ 明理にむかひて汝はわが友なりといへ
5 щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.
さらば汝をまもりて淫婦にまよはざらしめ 言をもて媚る娼妓にとほざからしめん
6 Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,
われ我室の牖により檑子よりのぞきて
7 і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,
拙き者のうち幼弱者のうちに一人の智慧なき者あるを観たり
8 прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
彼衢をすぎ婦の門にちかづき其家の路にゆき
9 коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.
黄昏に半宵に夜半に黒暗の中にあるけり
10 Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,
時に娼妓の衣を着たる狡らなる婦かれにあふ
11 галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:
この婦は譁しくしてつつしみなく 其足は家に止らず
12 раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.
あるときは衢にあり 或時はひろばにあり すみずみにたちて人をうかがふ
13 І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:
この婦かれをひきて接吻し恥しらぬ面をもていひけるは
14 „У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!
われ酬恩祭を献げ今日すでにわが誓願を償せり
15 Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!
これによりて我なんぢを迎へんとていで 汝の面をたづねて汝に逢へり
16 Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,
わが榻には美しき褥およびエジプトの文枲をしき
17 посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.
沒薬蘆薈桂皮をもて我が榻にそそげり
18 Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!
來れわれら詰朝まで情をつくし愛をかよはして相なぐさめん
19 Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:
そは夫は家にあらず遠く旅立して
20 вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.
手に金嚢をとれり 望月ならでは家に歸らじと
21 Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —
多の婉言をもて惑し口唇の諂媚をもて誘へ
22 він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,
わかき人ただちにこれに隨へり あたかも牛の宰地にゆくが如く 愚なる者の桎梏をかけらるる爲にゆくが如し
23 як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка ...
遂には矢その肝を刺さん 烏の速かに羅にいりてその生命を喪ふに至るを知ざるがごとし
24 А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:
小子等よいま我にきけ 我が口の言に耳を傾けよ
25 Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,
なんぢの心を淫婦の道にかたむくること勿れ またこれが徑に迷ふこと勿れ
26 бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!
そは彼は多の人を傷つけて仆せり 彼に殺されたる者ぞ多かる
27 Її дім — до шео́лу доро́ги, що провадять до смертних кімна́т. (Sheol )
その家は陰府の途にして死の室に下りゆく (Sheol )