Приповісті 31
1 Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
Maneno ya mfalme Lemueli - mausia aliyofundishwa na mama yake.
2 „Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
Mwanangu nini? Na ni nini mwana wa tumbo langu? Na ni nini mwana wa nadhiri zangu?
3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
Nguvu zako usiwape wanawake; au wenye kuharibu wafalme njia zako.
4 Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
Lemueli, kunywa divai, siyo kwa ajili ya wafalme, wala kwa watawala kuuliza, “kileo kikali kiko wapi?”
5 щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
Kwa sababu kama watakunywa, watasahau sheria ni nini, na kupotosha haki za wote walioonewa.
6 Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
Wape kileo kikali watu wanaopotea na mvinyo kwa wale wenye kutaabika kwa uchungu.
7 він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
Atakunywa na kusahau umasikini wake na hataikumbuka taabu yake.
8 Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
Ongea kwa ajili yao wasioweza kuongea, kwa madai ya wote wanaopotea.
9 Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
Ongea na uhukumu kwa vipimo vya haki na utetee dai la masikini na watu wahitaji.
10 Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
Mke hodari ni nani anaweza kumpata? Thamani yake ni zaidi kuliko vito.
11 довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
Moyo wa mume wake humwamini, na hatakuwa masikini.
12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
Humtendea mambo mema na wala si mabaya siku zote za maisha yake.
13 Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
Huchagua sufu na kitani, na hufanya kazi yake ya mikono kwa furaha.
14 Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
Yupo kama meli za wafanyabiashara; huleta chakula chake kutoka mbali.
15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
Huamka wakati wa usiku na kuwapa chakula watu wa kaya yake, na kugawa kazi kwa watumishi wake wa kike.
16 Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
Hulifikiria shamba na kulinunua, kwa tunda la mikono yake hupanda shamba la mizabibu.
17 Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
Yeye mwenyewe hujivika nguvu na kuimarisha mikono yake.
18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
Huangalia ni kipi kitaleta faida nzuri kwake; usiku wote taa yake haizimishwi.
19 Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
Mikono yake huiweka kwenye mpini wa kisokotea nyuzi na hushikilia kisokotea nyuzi.
20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
Mkono wake huwafikia watu masikini; mikono yake huwafikia watu wahitaji.
21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
Haogopi theluji kwa ajili ya kaya yake, kwa maana nyumba yake yote imevika kwa nguo nyekundu.
22 Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
Hutengeneza matandiko ya kitanda chake, na huvaa nguo za kitani ya dhambarau safi.
23 Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
Mume wake anajulikana malangoni, anapoketi na wazee wa nchi.
24 Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
Hutengeneza mavazi ya kitani na kuyauza, na naleta mishipi kwa wafanyabiashara.
25 Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
Amevaa nguvu na heshima, na wakati ujao huucheka.
26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
Anafumbua kinywa chake kwa hekima na sheria ya ukarimu ipo kwenye ulimi wake.
27 Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
Huangalia njia za nyumba yake na hawezi kula mkate wa uvivu.
28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
Watoto wake huinuka na kumwita heri na mume wake humsifia, akisema,
29 „Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
“Wanawake wengi wamefanya vizuri, lakini wewe umewapita wote.”
30 Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
Madaha ni udanganyifu, uzuri ni ubatili; bali mwanamke amchaye Yehova, atasifiwa.
31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
Mpeni tunda la mikono yake na kazi zake zimsifu katika malango.
