Приповісті 31
1 Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
Misemo ya Mfalme Lemueli, usia wa mama yake aliyomfundisha:
2 „Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
“Ee mwanangu, ee mwana wa tumbo langu, ee mwana wa nadhiri zangu,
3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
Usitumie nguvu zako kwa wanawake, uhodari wako kwa wale wanaowaharibu wafalme.
4 Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
“Ee Lemueli, haifai wafalme, haifai wafalme kunywa mvinyo, haifai watawala kutamani sana kileo,
5 щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
wasije wakanywa na kusahau vile sheria inavyoamuru na kuwanyima haki zao wote walioonewa.
6 Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
Wape kileo wale wanaoangamia, mvinyo wale walio na uchungu,
7 він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
Wanywe na kusahau umaskini wao na wasikumbuke taabu yao tena.
8 Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
“Sema kwa ajili ya wale wasioweza kujisemea, kwa ajili ya haki za wote walioachwa ukiwa.
9 Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
Sema na uamue kwa haki, tetea haki za maskini na wahitaji.”
10 Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
Mke mwenye sifa nzuri, ni nani awezaye kumpata? Yeye ni wa thamani sana kuliko marijani.
11 довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
Mume wake anamwamini kikamilifu wala hakosi kitu chochote cha thamani.
12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
Humtendea mumewe mema, wala si mabaya, siku zote za maisha yake.
13 Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
Huchagua sufu na kitani naye hufanya kazi kwa mikono yenye bidii.
14 Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
Yeye ni kama meli za biashara akileta chakula chake kutoka mbali.
15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
Yeye huamka kungali bado giza huwapa jamaa yake chakula na mafungu kwa watumishi wake wa kike.
16 Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
Huangalia shamba na kulinunua, kutokana na mapato yake hupanda shamba la mizabibu.
17 Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
Hufanya kazi zake kwa nguvu, mikono yake ina nguvu kwa ajili ya kazi zake.
18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
Huona kwamba biashara yake ina faida, wala taa yake haizimiki usiku.
19 Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
Huweka mikono yake kwenye pia, navyo vidole vyake hushikilia kijiti chenye uzi.
20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
Huwanyooshea maskini mikono yake na kuwakunjulia wahitaji vitanga vyake.
21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
Theluji ishukapo, hana hofu kwa ajili ya watu wa nyumbani mwake, kwa maana wote wamevikwa nguo za kutia joto.
22 Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
Hutengeneza mazulia ya urembo ya kufunika kitanda chake, yeye huvaa kitani safi na urujuani.
23 Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
Mume wake anaheshimiwa kwenye lango la mji, aketipo miongoni mwa wazee wa nchi.
24 Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
Hutengeneza mavazi ya kitani na kuyauza, naye huwauzia wafanyabiashara mishipi.
25 Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
Amevikwa nguvu na heshima, anaweza kucheka bila kuwa na hofu kwa siku zijazo.
26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
Huzungumza kwa hekima na mafundisho ya kuaminika yapo ulimini mwake.
27 Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
Huangalia mambo ya nyumbani mwake wala hali chakula cha uvivu.
28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
Watoto wake huamka na kumwita aliyebarikiwa, mumewe pia humsifu, akisema:
29 „Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
“Wanawake wengi hufanya vitu vyenye sifa nzuri, lakini wewe umewapita wote.”
30 Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
Kujipamba ili kuvutia ni udanganyifu na uzuri unapita upesi, bali mwanamke anayemcha Bwana atasifiwa.
31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
Mpe thawabu anayostahili, nazo kazi zake na zimletee sifa kwenye lango la mji.
