Приповісті 31
1 Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
Palabras del rey Lemuel, La profecía que le enseñó su madre:
2 „Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
¿Qué te diré, hijo mío? ¡Oh, hijo de mi vientre! ¿Qué te diré, hijo de mis votos?
3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
No des tu fuerza a las mujeres, Ni tus caminos al que destruye a los reyes.
4 Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
No es de reyes, oh Lemuel, Ni es de los reyes beber vino, Ni de los gobernantes el licor.
5 щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
No sea que al beber, olviden lo que se decretó, Y perviertan el derecho de todos los afligidos.
6 Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
Den el licor fuerte al desfallecido, Y el vino a los de ánimo amargado,
7 він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
Para que beban y olviden su necesidad, Y ya no se acuerden de su miseria.
8 Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
Abre tu boca a favor del mudo, Defiende la causa de todos los abandonados.
9 Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
Abre tu boca, juzga con justicia Y defiende al pobre y al necesitado.
10 Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
Mujer virtuosa, ¿quién la hallará? Porque su estima sobrepasa largamente a la de las piedras preciosas.
11 довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
El corazón de su esposo está confiado en ella, Y no carecerá de ganancias.
12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
Ella le dará bien y no mal Todos los días de su vida.
13 Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
Busca la lana y el lino, Y diligentemente trabaja con sus manos.
14 Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
Es como la nave del mercader, Que trae su pan desde lejos.
15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
Se levanta cuando aún es noche, Da alimento a su familia, Y la porción asignada a sus criadas.
16 Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
Evalúa un campo y lo compra, Y del fruto de sus manos planta una viña.
17 Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
Ciñe con firmeza su cintura, Y esfuerza sus brazos.
18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
Ve que sus negocios van bien. Su lámpara no se apaga de noche.
19 Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
Aplica sus manos a la rueca, Y sus dedos manejan el huso.
20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
Extiende su mano al pobre, Sí, alarga sus manos al necesitado.
21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
No tiene temor por su familia a causa de la nieve, Porque toda su familia lleva ropas dobles de color escarlata.
22 Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
Teje tapices para sí. De lino fino y púrpura es su vestido.
23 Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
Su esposo es conocido en la puerta Cuando se sienta con los ancianos de la tierra.
24 Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
[Ella] hace ropa de lino y la vende, Y provee cinturones al mercader.
25 Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
Está vestida de fuerza y dignidad, Y sonríe ante el mañana.
26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
Abre su boca con sabiduría, Y la ley de la clemencia está en su lengua.
27 Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
Vigila la marcha de su casa, Y no come su pan de ociosidad.
28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
Sus hijos crecen, y la consideran inmensamente feliz, Su esposo también la alaba y dice:
29 „Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
Muchas mujeres hicieron el bien, Pero tú las superaste a todas.
30 Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
Engañosa es la gracia y vana la hermosura, La mujer que teme a Yavé será alabada.
31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
¡Denle del fruto de sus manos, Y que sus mismas obras la alaben en la puerta!
