Приповісті 31
1 Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
Estas son las palabras del Rey Lemuel, un oráculo, enseñado por su madre.
2 „Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
¿Qué podré enseñarte, hijo mío? Mi hijo a quien parí; el hijo que nació como respuesta a mis votos.
3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
No desperdicies tu fuerza durmiendo con mujeres; con esas que hacen caer a los reyes.
4 Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
Lemuel, no es digno de los reyes beber vino, ni de los gobernantes beber alcohol.
5 щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
Porque si beben, olvidarán la ley, y pervertirán los derechos de los que sufren.
6 Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
Dale alcohol a los que están muriendo, y vino a los que están sufriendo angustia.
7 він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
Déjalos que beban para que olviden su pobreza, y para que no recuerden más sus problemas.
8 Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
Habla en favor de los que no tienen voz, y lucha por los derechos de los marginados de la sociedad.
9 Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
Habla sin temor y juzga con honestidad, defiende a los pobres y desposeídos.
10 Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
¿Quién podrá encontrar a una mujer fuerte y capaz? ¡Una mujer así es más valiosa que muchas joyas!
11 довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
Su esposo tiene plena confianza en ella, y a su lado este hombre nunca empobrecerá.
12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
Durante toda su vida, esta mujer le trae el bien y nunca el mal.
13 Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
Ella consigue la lana y el lino, y con vehemencia elabora prendas de vestir con sus propias manos.
14 Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
Así como la embarcación de un comerciante, ella trae desde lejos la comida.
15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
Se levanta antes del amanecer para preparar el desayuno para su familia, y para preparar el trabajo de sus siervas.
16 Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
Ella mira el campo y decide comprarlo. Con su propio salario decide comprar una viña.
17 Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
Está siempre dispuesta y lista, y trabaja arduamente con sus fuertes brazos.
18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
Ella reconoce el gran valor de lo que hace. Se mantiene ocupada y su lámpara se apaga tarde, por la noche.
19 Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
Hila las fibras y las teje, convirtiéndolas en telas.
20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
Es generosa y da a los necesitados.
21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
No se preocupa si cae nieve, porque su familia tiene abrigo tibio.
22 Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
Ella se hace abrigos, y se viste con lino fino y ropa de color púrpura.
23 Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
Su esposo es respetado en el concilio a las puertas de la ciudad, donde se sienta con los ancianos.
24 Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
Ella elabora ropas de lino para vender, y es la proveedora de cinturones para los comerciantes.
25 Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
Ella se viste de fuerza y dignidad, y mira el futuro con alegría.
26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
Ella habla con sabiduría, y es bondadosa al dar instrucciones.
27 Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
Ella se encarga de las necesidades de su familia, y nunca está desocupada.
28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
Sus hijos se apresuran a bendecirla. Su esposo la alaba, diciendo:
29 „Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
“Muchas mujeres hacen grandes cosas, ¡pero tú eres mejor que todas ellas!”
30 Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
El encanto es engañoso, y la belleza se desvanece; pero la mujer que honra al Señor merece ser alabada.
31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
Dale el reconocimiento que se merece; alábala públicamente por lo que ha hecho.
