Приповісті 31
1 Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
Palabras del rey Lamuel, de Masa, (sentencias) que le enseñó su madre.
2 „Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
¿Qué, hijo mío, qué, hijo de mis entrañas, que, hijo de mis votos (te diré)?
3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
No des tu vigor a las mujeres, ni tu fuerza a las que son la ruina de los reyes.
4 Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
No conviene a los reyes, Lamuel; no conviene a los reyes beber vino, ni a los príncipes, tomar bebidas embriagantes.
5 щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
Si los toman se olvidan de la ley, y pervierten el derecho de los pobres.
6 Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
Dad los licores a los que perecen, y el vino a los amargos de espíritu.
7 він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
Beban y olviden su miseria, y no se acuerden más de sus penas.
8 Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
Abre tu boca en favor del mudo, en defensa de todos los desamparados.
9 Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
Abre tu boca para juzgar con justicia, y haz justicia al desvalido y al pobre.
10 Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
Una mujer fuerte, ¿quién podrá hallarla? Mucho mayor que de perlas es su precio.
11 довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
Confía en ella el corazón de su marido, el cual no tiene necesidad de tomar botín (a otros).
12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
Le hace siempre bien, y nunca mal, todos los días de su vida.
13 Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
Busca lana y lino y trabaja con la destreza de sus manos.
14 Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
Es como navío de mercader, trae de lejos su pan.
15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
Se levanta antes que amanezca, para distribuir la comida a su casa, y la tarea a sus criadas.
16 Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
Pone la mira en un campo y lo compra; con el fruto de sus manos planta una viña.
17 Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
Se ciñe de fortaleza, y arma de fuerza sus brazos.
18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
Ve gustosa las ricas ganancias; no se apaga su lámpara durante la noche.
19 Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
Aplica sus manos a la rueca; y sus dedos manejan el huso.
20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
Abre su mano al pobre, y la alarga al mendigo.
21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
No teme por su familia a causa de la nieve, pues todos los de su casa tienen vestidos forrados.
22 Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
Labra ella alfombras de fino lino; y púrpura es su vestido.
23 Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
Conocido en las puertas es su marido, cuando se sienta entre los senadores del país.
24 Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
Fabrica telas y las pone en venta, vende ceñidores al mercader.
25 Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
Fortaleza y gracia forman su traje, y está alegre ante el porvenir.
26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
Abre su boca con sabiduría, y la ley del amor gobierna su lengua.
27 Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
Vela sobre la conducta de su familia, y no come ociosa el pan.
28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
Álzanse sus hijos, y la llaman bendita. La ensalza también su marido:
29 „Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
“Muchas hijas obraron proezas; pero tú superas a todas.”
30 Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
Engañosa es la belleza, y un soplo la hermosura. La mujer que teme a Yahvé, esa es digna de alabanza.
31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
Dadle del fruto de sus manos, y sus obras sean su alabanza ante el pueblo.
