Приповісті 31
1 Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
Kuwanu waa erayadii Lemuu'eel oo ahaa boqorkii Masaa ay hooyadiis bartay isaga.
2 „Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
Waa maxay, wiilkaygiiyow? Waa maxay, wiilkii uurkaygow? Waa maxay, wiilkii nidarradaydow?
3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
Xooggaaga naago ha siinin, Dawyadaadana ha siinin kuwa boqorrada dumiya.
4 Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
Lemuu'eelow, uma eka boqorrada, uma eka boqorradu inay khamri cabbaan, Oo amiirradana uma eka inay waxa lagu sakhraamo damcaan,
5 щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
Waaba intaasoo ay cabbaan, oo ay sharciga illoobaan, Oo ay kuwa dhibaataysan midkood gartiisa qalloociyaan.
6 Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
Waxa lagu sakhraamo siiya ka dhimashada ku dhow, Oo khamrigana waxaad siisaan kuwa naftoodu la qadhaadhaatay.
7 він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
Ha cabbo, oo caydhnimadiisa ha illoobo, Oo dhibaatadiisana yaanu mar dambe soo xusuusan innaba.
8 Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
Afka u fur carrablaawaha aawadiis, Si aad kuwa baabba'aya oo dhan u xaq mariso.
9 Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
Afka fur, oo si xaq ah u garsoor, Oo miskiinka iyo saboolka baahanba gartooda u qaad.
10 Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
Bal yaa heli kara naag wanaagsan? Waayo, qiimaheedu waa ka sii badan yahay xataa luul.
11 довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
Waayo, qalbiga ninkeedu iyaduu isku halleeyaa, Oo isagu innaba uma baahnaan doono wax booli ah.
12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
Cimrigeeda oo dhan isaga wanaag bay u samayn doontaa, Oo innaba xumaan kuma samayn doonto.
13 Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
Waxay doondoontaa dhogor idaad iyo geed linen la yidhaahdo. Oo iyadoo raalli ku ah ayay gacmaheeda ku shaqaysaa.
14 Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
Iyadu waa sida doonniyaha baayacmushtariga, Oo cuntadeeda waxay ka keentaa meel fog.
15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
Waxay kacdaa iyadoo weli ay habeennimo tahay, Oo dadka reerkeeda ayay cunto siisaa, Oo gabdhaheedana hawshooday siisaa,
16 Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
Iyadu waxay ka fikirtaa beer, wayna soo iibsataa, Oo midhaha gacmaheeda ayay beercanab ku beerataa.
17 Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
Waxay dhexda ku xidhataa xoog, Oo gacmaheedana way xoogaysaa.
18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
Waxay eegtaa in baayacmushtarigeedu wanaagsan yahay; Laambaddeeduna habeenkii ma bakhtido.
19 Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
Waxay gacmaheeda ku fidisaa dunmiiqa, Oo sacabbadeeduna waxay qabtaan usha wareegta.
20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
Waxay sacabkeeda u furtaa miskiinka, Oo gacmaheedana waxay u fidisaa saboolka baahan.
21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
Dadka reerkeeda ugama cabsato dhaxanta barafka cad, Waayo, xaaskeeda oo dhammu waxay wada qabaan dhar labanlaab ah.
22 Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
Waxay samaysataa durraaxado daabac leh, Oo dharkeeduna waxaa weeye dhar aad u wanaagsan oo guduudan.
23 Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
Ninkeedana waxaa laga yaqaan irdaha magaalada, Markuu dhex fadhiisto waayeellada waddanka.
24 Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
Waxay samaysaa dhar wanaagsan, wayna iibisaa, Oo baayacmushtarigana waxay ka iibisaa boqorro dhexda lagu xidho.
25 Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
Xoog iyo sharaf ayaa iyada dhar u ah; Oo wakhtiga soo socda way ku qososhaa.
26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
Afkeeda waxay u kala qaaddaa xigmad; Oo carrabkeedana waxaa saaran sharciga raxmadda.
27 Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
Waxay aad u xannaanaysaa reerkeeda, Oo kibista caajisnimadana ma cunto.
28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
Carruurteedu way kacaan oo waxay ugu yeedhaan tan barakaysan, Oo weliba ninkeeduna wuu ammaanaa, isagoo leh;
29 „Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
Dumar badan baa wanaag sameeyey, Laakiinse adigu waad ka sii wanaagsan tahay dhammaantood.
30 Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
Suuradwacnaantu waa khiyaano miidhan, oo quruxduna waa ceeryaamo oo kale, Laakiinse naagtii Rabbiga ka cabsata waa la ammaani doonaa.
31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
Midhihii gacmaheeda wax ka siiya, Oo shuqulladeeduna iyada ha ku ammaaneen irdaha magaalada.
