Приповісті 31
1 Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
Maloba ya mokonzi Lemweli, mateya oyo mama na ye ateyaki ye:
2 „Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
Eh mwana na ngai ya mobali, mwana oyo abimi na libumu na ngai, mwana mobali oyo nalapelaka ndayi:
3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
Kosilisa makasi na yo na basi te, komitika te na basi oyo bapengwisaka bakonzi!
4 Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
Eh Lemweli, ebongi te mpo na bakonzi; te, ebongi te mpo na bato minene kotuna: « Wapi masanga ya makasi? »
5 щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
Noki te soki bameli yango, bakobosana mibeko mpe bakokata na bosembo te makambo ya banyokolami.
6 Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
Pesa masanga ya makasi epai ya bato oyo balingi kokufa, mpe vino epai ya bato oyo bazali kotungisama na motema.
7 він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
Tika bango bamela mpo ete babosana pasi na bango mpe batika kokanisa lisusu minyoko na bango.
8 Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
Fungola monoko na yo mpo na kolobela bato oyo bazali na makoki ya koloba te, mpe mpo na kolongisa bato oyo bazanga basungi.
9 Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
Fungola monoko na yo mpe sambisa na bosembo, bundela babola mpe bato oyo bakelela.
10 Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
Nani akoki komona mwasi ya lokumu? Azali na motuya koleka babiju ya talo.
11 довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
Mobali na ye atielaka ye motema mpe azangaka te biloko ya motuya.
12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
Tango nyonso ya bomoi na ye, apesaka mobali na ye esengo, kasi mawa te;
13 Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
alukaka bapwale ya meme mpe basinga ya lino, bongo maboko na ye etongaka yango na esengo.
14 Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
Azali lokola masuwa ya bato ya mombongo, akendaka koluka bilei na ye mosika;
15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
alamukaka wana butu ezali nanu, abongisaka bilei mpo na ndako na ye mpe akabolelaka basali na ye ya basi misala.
16 Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
Soki asepeli na elanga, asombaka yango; mpe na mbuma ya misala na ye, alonaka elanga ya vino.
17 Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
Akangaka loketo na ye makasi mpe akembisaka maboko na ye na mosala.
18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
Amonaka ete mombongo na ye etambolaka malamu; mpe kino na butu, mwinda na ye ekokufa te.
19 Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
Maboko na ye esimbaka mitonga oyo batongelaka, mpe misapi na ye etongaka bilamba.
20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
Afungolaka loboko na ye mpo na kokabela babola, mpe asembolaka yango mpo na kosunga bato bakelela.
21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
Tango mvula ya pembe ekitaka, abangaka eloko moko te mpo na ndako na ye, pamba te bato nyonso kati na ndako na ye balataka bilamba ya malili.
22 Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
Asalaka babulangeti mpo na mbeto na ye mpe alataka bilamba na ye ya lino ya kitoko mpe ya motane.
23 Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
Bapesaka mobali na ye lokumu, na ekuke ya engumba, tango avandaka elongo na bakambi ya mokili.
24 Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
Asalaka bilamba ya lino mpe atekaka yango, asalaka mombongo ya mikaba.
25 Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
Alataka lokola elamba: molende na mosala mpe lokumu; mikolo ya lobi ebangisaka ye te, asekaka nde yango.
26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
Alobaka na bwanya, mpe lolemo na ye epesaka malakisi na bolingo.
27 Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
Azalaka na bokebi na makambo nyonso oyo elekaka na ndako na ye, mpe aliaka lipa na bogoyigoyi te.
28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
Bana na ye bakotelema mpo na kokumisa ye, mpe tala ndenge mobali na ye mpe akumisaka ye:
29 „Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
« Basi ebele basalaka makambo ya lokumu; kasi yo, oleki bango nyonso! »
30 Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
Bonzenga ya elongi ekosaka, mpe kitoko ya nzoto ezalaka pamba; kasi mwasi oyo atosaka Yawe, ye nde abongi na lokumu.
31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
Bopesa ye bambuma ya misala na ye! Tika ete bapesa ye lokumu, na bikuke ya engumba, mpo na misala nyonso oyo asalaka!
