Приповісті 31
1 Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
レムエル王のことば即ちその母の彼に敎へし箴言なり
2 „Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
わが子よ何を言んか わが胎の子よ何をいはんか 我が願ひて得たる子よ何をいはんか
3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
なんぢの力を女につひやすなかれ 王を滅すものに汝の途をまかする勿れ
4 Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
レムエルよ酒を飮は王の爲べき事に非ず 王の爲べき事にあらず 醇醪を求むるは牧伯の爲すべき事にあらず
5 щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
恐くは酒を飮て律法をわすれ 且すべて惱まさるる者の審判を枉げん
6 Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
醇醪を亡びんとする者にあたへ 酒を心の傷める者にあたへよ
7 він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
かれ飮てその貧窮をわすれ 復その苦楚を憶はざるべし
8 Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
なんぢ瘖者のため又すべての孤者の訟のために口をひらけ
9 Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
なんぢ口をひらきて義しき審判をなし貧者と窮乏者の訟を糺せ
10 Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
誰か賢き女を見出すことを得ん その價は眞珠よりも貴とし
11 довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
その夫の心は彼を恃み その產業は乏しくならじ
12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
彼が存命ふる間はその夫に善事をなして惡き事をなさず
13 Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
彼は羊の毛と麻とを求め喜びて手から操き
14 Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
商賈の舟のごとく遠き國よりその糧を運び
15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
夜のあけぬ先に起てその家人に糧をあたへ その婢女に日用の分をあたふ
16 Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
田畝をはかりて之を買ひ その手の操作をもて葡萄園を植ゑ
17 Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
力をもて腰に帶し その手を強くす
18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
彼はその利潤の益あるを知る その燈火は終夜きえず
19 Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
かれ手を紡線車にのべ その指に紡錘をとり
20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
手を貧者にのべ 手を困苦者に舒ぶ
21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
彼は家人の爲に雪をおそれず 蓋その家人みな蕃紅の衣をきればなり
22 Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
彼はおのれの爲に美しき褥子をつくり 細布と紫とをもてその衣とせり
23 Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
その夫はその地の長老とともに邑の門に坐するによりて人に知るるなり
24 Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
彼は細布の衣を製りてこれをうり 帶をつくりて商賈にあたふ
25 Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
彼は筋力と尊貴とを衣とし且のちの日を笑ふ
26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
彼は口を啓きて智慧をのぶ 仁愛の敎誨その舌にあり
27 Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
かれはその家の事を鑒み 怠惰の糧を食はず
28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
その衆子は起て彼を祝す その夫も彼を讃ていふ
29 „Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
賢く事をなす女子は多けれども 汝はすべての女子に愈れり
30 Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
艶麗はいつはりなり 美色は呼吸のごとし 惟ヱホバを畏るる女は譽られん
31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
その手の操作の果をこれにあたへ その行爲によりてこれを邑の門にほめよ
