Приповісті 31
1 Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
Lemuel király beszédei, próféczia, melylyel tanította vala őt az anyja.
2 „Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
Mit szóljak, fiam? mit, én méhem gyermeke? mit, én fogadásimnak gyermeke?
3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
Ne add asszonyoknak a te erődet, és a te útaidat a királyok eltörlőinek.
4 Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
Távol legyen a királyoktól, oh Lemuel, távol legyen a királyoktól a bornak itala; és az uralkodóktól a részegítő ital keresése.
5 щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
Hogy mikor iszik, el ne felejtkezzék a törvényről, és el ne fordítsa valamely nyomorultnak igazságát.
6 Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
Adjátok a részegítő italt az elveszendőnek, és a bort a keseredett szívűeknek.
7 він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
Igyék, hogy felejtkezzék az ő szegénységéről, és az ő nyavalyájáról ne emlékezzék meg többé.
8 Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
Nyisd meg a te szádat a mellett, a ki néma, és azoknak dolgában, a kik adattak veszedelemre.
9 Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
Nyisd meg a te szádat, ítélj igazságot; forgasd ügyét a szegénynek és a szűkölködőnek!
10 Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
Derék asszonyt kicsoda találhat? Mert ennek ára sokkal felülhaladja az igazgyöngyöket.
11 довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
Bízik ahhoz az ő férjének lelke, és annak marhája el nem fogy.
12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
Jóval illeti őt és nem gonosszal, az ő életének minden napjaiban.
13 Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
Keres gyapjat vagy lent, és megkészíti azokat kezeivel kedvvel.
14 Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
Hasonló a kereskedő hajókhoz, nagy messziről behozza az ő eledelét.
15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
Felkel még éjjel, eledelt ád az ő házának, és rendel ételt az ő szolgálóleányinak.
16 Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
Gondolkodik mező felől, és megveszi azt; az ő kezeinek munkájából szőlőt plántál.
17 Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
Az ő derekát felövezi erővel, és megerősíti karjait.
18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
Látja, hogy hasznos az ő munkálkodása; éjjel sem alszik el az ő világa.
19 Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
Kezeit veti a fonókerékre, és kezeivel fogja az orsót.
20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
Markát megnyitja a szegénynek, és kezeit nyújtja a szűkölködőnek.
21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
Nem félti az ő házanépét a hótól; mert egész házanépe karmazsinba öltözött.
22 Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
Szőnyegeket csinál magának; patyolat és bíbor az ő öltözete.
23 Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
Ismerik az ő férjét a kapukban, mikor ül a tartománynak véneivel.
24 Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
Gyolcsot sző, és eladja; és övet, melyet ád a kereskedőnek.
25 Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
Erő és ékesség az ő ruhája; és nevet a következő napnak.
26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
Az ő száját bölcsen nyitja meg, és kedves tanítás van nyelvén.
27 Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
Vigyáz a házanépe dolgára, és restségnek étkét nem eszi.
28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
Felkelnek az ő fiai, és boldognak mondják őt; az ő férje, és dicséri őt:
29 „Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
Sok leány munkálkodott serénységgel; de te meghaladod mindazokat!
30 Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
Csalárd a kedvesség, és hiábavaló a szépség; a mely asszony féli az Urat, az szerez dicséretet magának!
31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
Adjatok ennek az ő keze munkájának gyümölcséből, és dicsérjék őt a kapukban az ő cselekedetei!
