< Приповісті 31 >

1 Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
लमूएल राजा के प्रभावशाली वचन, जो उसकी माता ने उसे सिखाए।
2 „Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
हे मेरे पुत्र, हे मेरे निज पुत्र! हे मेरी मन्नतों के पुत्र!
3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
अपना बल स्त्रियों को न देना, न अपना जीवन उनके वश कर देना जो राजाओं का पौरूष खा जाती हैं।
4 Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
हे लमूएल, राजाओं को दाखमधु पीना शोभा नहीं देता, और मदिरा चाहना, रईसों को नहीं फबता;
5 щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
ऐसा न हो कि वे पीकर व्यवस्था को भूल जाएँ और किसी दुःखी के हक़ को मारें।
6 Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
मदिरा उसको पिलाओ जो मरने पर है, और दाखमधु उदास मनवालों को ही देना;
7 він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
जिससे वे पीकर अपनी दरिद्रता को भूल जाएँ और अपने कठिन श्रम फिर स्मरण न करें।
8 Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
गूँगे के लिये अपना मुँह खोल, और सब अनाथों का न्याय उचित रीति से किया कर।
9 Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
अपना मुँह खोल और धर्म से न्याय कर, और दीन दरिद्रों का न्याय कर।
10 Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
१०भली पत्नी कौन पा सकता है? क्योंकि उसका मूल्य मूँगों से भी बहुत अधिक है।
11 довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
११उसके पति के मन में उसके प्रति विश्वास है, और उसे लाभ की घटी नहीं होती।
12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
१२वह अपने जीवन के सारे दिनों में उससे बुरा नहीं, वरन् भला ही व्यवहार करती है।
13 Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
१३वह ऊन और सन ढूँढ़ ढूँढ़कर, अपने हाथों से प्रसन्नता के साथ काम करती है।
14 Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
१४वह व्यापार के जहाजों के समान अपनी भोजनवस्तुएँ दूर से मँगवाती है।
15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
१५वह रात ही को उठ बैठती है, और अपने घराने को भोजन खिलाती है और अपनी दासियों को अलग-अलग काम देती है।
16 Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
१६वह किसी खेत के विषय में सोच विचार करती है और उसे मोल ले लेती है; और अपने परिश्रम के फल से दाख की बारी लगाती है।
17 Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
१७वह अपनी कमर को बल के फेंटे से कसती है, और अपनी बाहों को दृढ़ बनाती है।
18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
१८वह परख लेती है कि मेरा व्यापार लाभदायक है। रात को उसका दिया नहीं बुझता।
19 Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
१९वह अटेरन में हाथ लगाती है, और चरखा पकड़ती है।
20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
२०वह दीन के लिये मुट्ठी खोलती है, और दरिद्र को सम्भालने के लिए हाथ बढ़ाती है।
21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
२१वह अपने घराने के लिये हिम से नहीं डरती, क्योंकि उसके घर के सब लोग लाल कपड़े पहनते हैं।
22 Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
२२वह तकिये बना लेती है; उसके वस्त्र सूक्ष्म सन और बैंगनी रंग के होते हैं।
23 Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
२३जब उसका पति सभा में देश के पुरनियों के संग बैठता है, तब उसका सम्मान होता है।
24 Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
२४वह सन के वस्त्र बनाकर बेचती है; और व्यापारी को कमरबन्द देती है।
25 Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
२५वह बल और प्रताप का पहरावा पहने रहती है, और आनेवाले काल के विषय पर हँसती है।
26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
२६वह बुद्धि की बात बोलती है, और उसके वचन कृपा की शिक्षा के अनुसार होते हैं।
27 Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
२७वह अपने घराने के चाल चलन को ध्यान से देखती है, और अपनी रोटी बिना परिश्रम नहीं खाती।
28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
२८उसके पुत्र उठ उठकर उसको धन्य कहते हैं, उनका पति भी उठकर उसकी ऐसी प्रशंसा करता है:
29 „Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
२९“बहुत सी स्त्रियों ने अच्छे-अच्छे काम तो किए हैं परन्तु तू उन सभी में श्रेष्ठ है।”
30 Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
३०शोभा तो झूठी और सुन्दरता व्यर्थ है, परन्तु जो स्त्री यहोवा का भय मानती है, उसकी प्रशंसा की जाएगी।
31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
३१उसके हाथों के परिश्रम का फल उसे दो, और उसके कार्यों से सभा में उसकी प्रशंसा होगी।

< Приповісті 31 >