< Приповісті 31 >

1 Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
Maganganun Sarki Lemuwel, magana ce horarriya mahaifiyarsa ta koya masa,
2 „Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
“Ka saurara, ya ɗana! Ka saurara, ɗan cikina! Ka saurara, ya ɗan amshin addu’ata!
3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
Kada ka ba da ƙarfinka a kan mata, ƙarfinka ga waɗanda suka hallaka sarakuna.
4 Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
“Ba na sarakuna ba ne, ya Lemuwel, ba na sarakuna ba ne su sha ruwan inabi, ba na masu mulki ba ne su yi marmarin barasa,
5 щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
don kada su sha su manta da abin da doka ta umarta, su hana wa waɗanda aka danne hakkinsu.
6 Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
A ba da barasa ga waɗanda suke cikin halin ƙaƙa naka yi, ruwan inabi ga waɗanda suke cikin wahala;
7 він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
bari su sha su manta da talaucinsu kada kuma su ƙara tunawa da ɓacin ransu.
8 Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
“Yi magana domin bebaye, domin hakkin dukan waɗanda suke naƙasassu.
9 Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
Yi magana a kuma yi shari’ar adalci; a tsare hakkin talakawa da masu bukata.”
10 Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
Wa yake iya samun mace mai halin kirki? Darajarta ta fi ta lu’ulu’ai.
11 довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
Mijinta yana da cikakken amincewa da ita kuma ba ya rasa wani abu mai daraja.
12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
Takan yi masa alheri ba mugunta ba, dukan kwanakin ranta.
13 Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
Takan zaɓi ulu da lilin ta yi ta saƙa da hannuwanta da farin ciki.
14 Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
Ita kamar jirgin’yan kasuwa ne tana kawo abincinta daga nesa.
15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
Takan farka tun da sauran duhu; ta tanada wa iyalinta abinci ta kuma shirya wa’yan matan gidanta ayyukan da za su yi.
16 Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
Takan lura da gona sosai ta kuma saye ta; daga abin da take samu na kuɗin shiga take shuka gonar inabi.
17 Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
Takan himmantu tă yi aikinta tuƙuru; hannuwanta suna da ƙarfi domin ayyukanta.
18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
Takan tabbata akwai riba a kasuwancinta, kuma fitilarta ba ya mutuwa da dare.
19 Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
Da hannunta take riƙe abin kaɗi ta kuma kama abin saƙa da yatsotsinta.
20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
Takan marabci talakawa takan kuma taimaki masu bukata.
21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
Sa’ad da ƙanƙara ta fāɗi, ba ta jin tsoro saboda gidanta; gama dukansu suna da tufafi masu kauri.
22 Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
Takan yi wa gadonta kayan shimfiɗa; tufafinta kuma na lilin ne mai laushi na shunayya.
23 Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
Ana girmama mijinta a ƙofar shiga birni inda yakan zauna a cikin dattawan gari.
24 Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
Takan yi riguna na lilin ta sayar; takan kuma sayar wa’yan kasuwa da ɗamara.
25 Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
Ƙarfi da mutunci su ne suturarta; za tă iya yin dariyar kwanaki masu zuwa.
26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
Tana magana da hikima, kuma umarnai mai aminci yana a harshenta.
27 Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
Tana lura da sha’anin gidanta kuma ba ta cin abincin ƙyuya.
28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
’Ya’yanta sukan tashi su ce da ita mai albarka; haka mijinta ma, yakan kuma yabe ta yana cewa,
29 „Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
“Mata da yawa suna yin abubuwan yabo, amma ke kin fi su duka.”
30 Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
Kayan tsari yana ruɗu, kyau kuma kan shuɗe; amma mace mai tsoron Ubangiji abar yabo ce.
31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
Ka ba ta ladar da ya dace tă samo wa kanta, bari kuma ayyukanta su kawo mata yabo a ƙofar shiga birni.

< Приповісті 31 >