Приповісті 31
1 Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
Pawòl a wa Lemuel yo; pwofesi ke manman li te ansegne li a:
2 „Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
“O fis mwen an! O fis a vant mwen an! O fis a ve mwen yo!
3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
Pa bay fòs ou a fanm, ni wout ou a sila ki konn detwi wa yo.
4 Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
Se pa pou wa yo, O Lemuel, se pa pou wa yo bwè diven, ni pou chèf yo ta bwè diven,
5 щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
Paske y ap bwè epi vin bliye dekrè ki te fèt la, e tòde dwa a sila ki aflije yo.
6 Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
Bay bwason fò a sila k ap peri a, ak diven a sila ki gen lavi anmè a.
7 він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
Kite li bwè pou bliye mizè li e pa sonje pwoblèm li ankò.
8 Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
Ouvri bouch ou pou bèbè a; pou dwa yo a tout sila ki san sekou.
9 Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
Ouvri bouch ou, fè jijman ak dwati, e defann dwa a aflije yo ak endijan an.”
10 Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
Yon madanm ki ekselan, se kilès ki ka twouve li? Paske valè li depase bijou.
11 довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
Kè a mari li mete konfyans nan li e li p ap manke reyisi.
12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
Li fè l sa ki bon e pa sa ki mal pandan tout jou lavi li.
13 Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
Li chache lèn ak len e travay avèk men l ak kè kontan.
14 Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
Li tankou bato komès; li mennen manje li soti byen lwen.
15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
Anplis, li leve pandan li toujou fènwa pou bay manje a tout lakay li, ak yon pòsyon pou sèvant li yo.
16 Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
Li konsidere yon chan e achte li. Ak benefis travay li, li plante yon chan rezen.
17 Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
Li mare senti l ak gwo fòs pou fè bra li vin fò.
18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
Li santi ke siksè li bon; lanp li pa janm etenn lannwit.
19 Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
Li lonje men l vè aparèy tise a e men l kenbe l.
20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
Li lonje men l vè pòv yo avèk sila ki gen bezwen an.
21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
Lakay li pa fè krent pou lanèj, paske tout lakay abiye an wouj.
22 Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
Li fè kouvèti pou tèt li; tout vètman li se twal fen blan ak mov.
23 Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
Mari li byen rekonèt nan pòtay lavil yo, lè l chita pami ansyen a peyi yo.
24 Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
Li fè vètman an len pou vann yo, e founi sentiwon a tout komèsan yo.
25 Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
Fòs ak respè se abiman li e li souri a lavni.
26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
Li ouvri bouch li avèk sajès e enstriksyon ladousè sou lang li.
27 Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
Li gade byen tout afè lakay li e li pa manje pen laparès.
28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
Pitit li yo leve e beni li; mari li tou ba li gwo lwanj pou di l:
29 „Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
“Anpil fi te fè byen bon; men ou pi bon anpil pase yo tout.”
30 Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
Chàm konn twonpe e bèlte konn vanite; men se fanm nan ki krent SENYÈ a k ap resevwa lwanj.
31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
Ba li sa ke men l te pwodwi, epi kite zèv li yo fè lwanj li nan pòtay yo.
